Книга-репортаж від журналіста Гарета Джонса. Книга, яка не залишить нікого байдужим і осторонь... Найбільша загадка ще під час правління Сталіна. Твір, який розкриває болючу правду про страшну трагедію далеких 30-х років. Дослідження, яке проливає світло на таємницю геноциду українського народу...страшні слова,які до сих пір живуть болючою раною у житті кожного справжнього українця... Голодомор 1932-1933 рр. Болюча рана, яка пульсує, тому що страшно, болісно,тяжко і незрозуміло. Не пробачимо, не забудемо!.. Гарет Джонс - людина, яка єдиною з журналістів побачила на власні очі ті жахи, про які замовчувалося під час Сталінського режиму. Жахи, які просто не передати словами. Екранізація даної книги не така життєва і не затягує, чесно кажучи. Але це суто моя точка зору і мій відгук. Рекомендую до прочитання кожному! Щоб пам`ятати, не забувати і ніколи більше не повторювати таких страшних помилок. Тому що такі жахливі дні просто не потрібно повторювати. Пам`ятаємо і не забуваємо, тому що один непевний крок може привести до непоправних дій і наслідків.

А що Ви знаєте про голод? А чи Ви коли-небудь відчували такий голод, що хочеться з'їсти власну сім'ю? - Ні?! А от людям доводилося через таке проходити. Великі та страшні події нашої нації під час Голодомору - ось коли відбувалося те, від чого бігають мурашки. Мірослав Влеклий польський репортер та письменник, автор книги "Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала" - провів нас шляхом британського репортера Ґарета Джонса, якому вперше вдалося розповісти про реалії Радянського Союзу в 1930-х роках. Ґарет Джонс був першим кому вдалося на власні очі побачити Великий голод України. Він став тим, хто не побоявся відкрити людству очі на Правду і він був тим хто помер за велику Правду. Такі люди рідкість, але такі люди в наших серцях назавжди.

З однієї сторони з кожним роком тема Голодомору стає все більше і більше актуальною та висвітленою, з іншої - багато аспектів цієї трагедії ще мало показані. Один з них це - погляд західного світу на ці події. Автор дуже детально зображує не лише біографію Джонса, але і його систему цінностей, те як людина демократичних поглядів сприймає жахаючу радянську машину тоталітаризму. Дуже вартісно побачити контраст між цивілізованим світом і дикунським Радянським Союзом, де на кожному кроці - брехня, зневага до особистості та злидні. Голод в Україні виявився головною темою в професійній діяльності Ґарета Джонса. Щоб побачити на власні очі це жахіття і потрапити в українські села йому довелось здолати чимало труднощів. Джонс не лише високопрофесійний журналіст, але й людина надзвичайно високих моральних якостей. Можливо, якби таких особистостей, як він, як Орвелл, як Черчилль, котрі бачили наскрізь суть тоталітаризму і загрозу, яку він несе людству було більше, то ХХ століття б не стало таким кривавим.