Видавництво Nashaidea попри війну вражає своєю продуктивністю. За час повномасштабного вторгнення вторгнення рашки на святу Українську землю ці неймовірні люди запустили вже кілька нових серій, розпочали передзамовлення на "Сталевого алхіміка" та при цьому не забувають про тайтли, що стартували до 24 лютого. Третя частина "Ґаннібала" також вийшла вже після початку великої війни, тому я не роздумувала, чи потрібна вона мені, чи не втратив жанр для мене актуальності на тлі кошмарних новин, які щодня надходять з різних куточків нашої країни, а понеслась купувати її, щоб підтримати конкретно це видавництво і видання манґи українською в цілому. А от прочитати змогла тільки тепер. І ні, жанр актуальності не втратив. Як не дивно, вигадані жахи чудово відволікають від жахів реальних. У цьому томі разом з Аґавою читачі дізнаються про миле віддалене село Куґе все більше моторошних подробиць. Виявляється, мало не щороку в цій замкненій маленькій громаді принаймні одна дитина народжується мертвою. Поліцейському попри спротив селян вдається поговорити із однією з нещасних матерів і вона стверджує, що дитину в неї відібрали живою. Також читачі познайомляться в цій частині з кількома новими героями. І хоча здається, що дехто з них може запропонувати Аґаві допомогу у розслідуванні, він остерігається довіритись хоч комусь. Відчуття небезпеки, що загрожує головному героєві та його родині, зростає з кожним розділом, завершується том на дуже інтригуючій ноті, тож сподіваюсь, продовження не забариться. По виданню нічого не змінилось. Багатьом видавництвам довелось змінити друкарні, прибрати якість декоративні елементи, щоб видання не так сильно здорожчали, але в цьому випадку усе залишилось без змін. Той самий папір, та сама приємна на дотик суперка з лакованими елементами, якість друку теж не постраждала. Харківська друкарня "Юнісофт", ви - герої.