З творчістю Петра Лущика знайомий досить давно, прочитав майже всі його романи, тому з радістю зустрів його новий твір, який вийшов з друку у минулому році у видавництві "Фоліо". Спочатку купив цю книгу і прочитав її, а потім дізнався,що це взагалі-то трилогія "Галицька сага", в яку, окрім цієї книжки, входить ще дві - "Тінь незалежності" та "Примара миру". Тож, хочу поділитися своїми враженнями від прочитаного. Хто цікавиться творчістю Петра Лущика,той знає,що темою його творів є українська історія, причому різні її періоди. Цей роман не став винятком і в ньому автор намагався зобразити життя пересічних людей Австро -Угорської монархії на фоні буремних років Великої війни 1914-1918 років. На мою думку, в автора це не тільки вийшло, я наче сам пережив ці події та викликані ними емоції, просто по-новому побачив життя людей у ці страшні для людства часи. Петро Лущик вирішив зобразити війну крізь призму звичайного галицького села Перетин, в якому живуть звичайні селянські родини, зі своїми інтересами та проблемами... І раптом приходить Велика війна, селяни не розуміють, за що їм воювати, але діватися нікуди - когось призивають до діючої австрійської армії, хтось, вважаючи себе москвофілом, чекає "русского мира" і приходу російської армії. Війна внесла свої корективи у долю кожної сім'ї... Книга читається дуже легко, витончений стиль і колоритна мова автора додає цьому роману нових барв. Подібного в українській літературі майже не знайдеш, роман віддалено нагадав "Тихий Дон" Шолохова, але приємно, що наш український автор написав не гірше, а можливо і краще. Тому однозначно раджу цей роман і наступні в трилогії для прочитання.