Ось і перегорнута остання сторінка заключної, третьої частини трилогії "Галицька сага" і я вирішив поділитися загальним враженням від прочитаного. Як і в перших двох частинах, автор продовжує знайомити нас із мешканцями села Перетин, яке спочатку опинилося у вирі Великої війни, потім стало свідком періоду Визвольних змагань на українських землях,які закінчилися поразкою для українських сил і неможливістю створити власну державу. В третій частині автор йде ще далі і зупиняється на подіях 1923-1928 років. Ці роки були не менш трагічними для українського народу,як і попередні: у селі Перетин, яке опинилося під владою Другої Речі Посполитої, починається процес осадництва, коли за влади Юзефа Пілсудського починається переселення на українські землі польських панів, яким надається у власність українська земля разом із селянами, які на ній проживають. Також Петро Лущик змальовує нам невтішну картину наступу на українську культуру, коли починається процес української асиміляції поляками, закриваються українські школи, культурні заклади і всіляко пригнічуються українці за етнічною ознакою. Особливу увагу автор приділяє політиці (куди ж без неї у цей час!) і змальовує процес створення УВО (української військової організації), яка ставила за мету боротьбу проти Польської держави та більшовицької Росії за незалежність України. Порівняно із першими двома частинами, третя частина виявилася дуже заполітизованою,як на мене, мені перші дві частини більше сподобалися,але вся "Галицька сага" справила на мене дуже хороше враження і я раджу ознайомитися з нею усім людям, які не люблять читати підручники з української історії, але люблять хороші художні тексти, які проливають світло на історичні, буремні події України першої половини ХХ століття!