Це четверта книга циклу "Галицька сага", яка продовжує знайомити читача із подальшою долею жителів села Перетин. У цій книзі автор продовжив ту лінію оповіді, яку закінчив у третій книзі, але тепер події охоплюють 5-річний цикл, з 1929 по 1934 роки. Особисто мені ця книга сподобалася більше за попередню, вона стала більш політизованою,адже і не дивно, бо ключовою ниткою оповіді є діяльність українських організацій,які ставили за мету звільнення України з-під іноземного панування: УВО (української військової організації), яка виникла у Празі якраз у 1929 році і саме зі створення якої починається дія роману; УНДО (українського національно-демократичного об'єднання) - єдиної політичної партії,яка була дозволена в межах Другої Речі Посполитої і яка намагалася захищати інтереси українців і,звичайно, ОУН (організації українських націоналістів), якій буде приділена левова частина книги. Автор намагався розповісти не тільки про долю жителів села, які намагаються вижити в умовах проведення Польщею політики "умиротворення" українців, але і про діяльність вищезазначених організацій у Східній Галичині та Волині. Пан Петро дуже вдало ввів в канву оповіді таких реальних діячів націоналістичного руху, як Євген Коновалець, Ріко Ярий, Юліан Головінський, Василь Лебідь, Роман Шухевич та Степан Бандера, ознайомив нас із "внутрішньою" кухнею підготовки атентатів (політичних замахів) на політичних діячів Польщі. Також в кількох розділах роману автор змалював відносини Польщі із новоствореним Третім Рейхом і як ці відносини в подальшому відбилися на долі України. Роман закінчився, але хочеться продовження, а воно, судячи із кінцівки, буде незабаром!