Понад усе важливо знайти гармонію з собою та навколишнім світом, щоб жити у злагоді з усім, що нас оточує: і з природою, і з людьми. Герої книги "Гайді" змогли досягти такої гармонії. Маленька дівчинка на ім'я Гайді разом зі своїм дідусем звикли жити на самоті високо в горах, і здавалося, що для щастя їм більше нічого не треба. Однак трапилося те, чого герої не очікували: приїхала тітка Деті і відвезла Гайді до Франкфурту. Там дівчинка мала стати подружкою для кульгавої Клари, вчитися і гратися разом з нею. Дівчата швидко потоваришували. От тільки Гайді дуже скучила за своїм дідусем, горами і козами. Від туги за рідними краями дівчинка щоночі бачила уві сні гірські полонини і почала страждати лунатизмом. Вердикт лікаря був однозначним: для того, щоб знову повернути собі душевний спокій, Гайді мала повернутися додому. Радість дівчинки не знала меж, коли Гайді знову побачила рідні гори. Однак на цьому пригоди Гайді не скінчилися. Їй ще треба було показати гори своїй подрузі Кларі. І коли франкфуртська юна леді опинилася в горах, трапилося справжнє диво... Не буду відкривати всі таємниці. Про те, яке саме диво трапилося з Кларою, читач зможе дізнатися, прочитавши цю книгу повністю, що я однозначно рекомендую зробити, адже ця надзвичайно добра історія не залишить байдужими ані дітей, ані дорослих.