Неймовірна історія, яка зацікавила мене відразу, коли я побачила в анотації та й з самої назви можна здогадатись, що вона про спорт. А тут ще й чемпіонат Європи, чемпіонат Світу з бігу та фрістайлу та Олімпійські ігри. Єдине цікаво, що події відбуваються в майбутньому 2030-2032 роки і відповідно літні Олімпійські ігри в Токіо, які були у нас цього року та в Парижі, які є для нас найближчими в цій книзі пройшли. Але тут в майбутньому, щоб досягти кращих результатів, спортсмени вдаються до технологічних удосконалень своїх тіл. Головна героїня Йола – бігунка, спринтера і мріє про Олімпійські міг рита медаль. Вона щодня тренується, бігає, виснажуючи себе. Одного разу дівчина розтягує литковий м’яз, який час від часу турбує Йолу. На чемпіонаті Європи дівчина здобула медаль, але на чемпіонаті Світу, хоча і пройшла в фінал, але пробігти не змогла саме через литковий м’яз. Одночасно дівчина знайомиться з хлопцем Раяном, який перший раз з’явився на стадіоні в інвалідному візку, який потрапив в автокатастрофу, але до цього був професійним баскетболістом. Через деякий час, хлопець завдяки оптимізації піднявся з візка і навіть за допомогою спеціальних протезів і лез починає бігати і разом з Йолою мріють потрапити на Олімпійські ігри. Проте будь які втручання в людський організм має свої наслідки. Тому Йолі доведеться роби вибір між бажанням перемогти і можливістю жити далі. І що ж врешті решт буде? Чи здобудуть Йола та Раян свої бажані медалі? Відповідь в цій книзі. А також тут ще багато інших різних цікавих пригод героїв. Але це однозначно роман про мрії, помилки, яких не слід боятись, кохання та довіру. Рекомендую цю книгу і вона стовідсотково потрапляє в мій список кращих книг за 2021 рік. Моя оцінка 10/10

Так вже трапилося, що першими книгами видавництва «Книголав» були книги з дитячих серій. До дорослої літератури якось не доходило. Та одного разу на вітрині я не очікувано для себе звернула увагу на дуже яскраву червону обкладинку. Мені здавалося раніше, що подібні історії зовсім не мій жанр, але ця книга чимось зачепила. Я вже давно помітила, що не я обираю книги, а вони мене. Звучить дивно, але так воно є. Скільки разів я проходила повз «Фристайлерку» і зовсім не помічала її, а тут вона одразу поманила мене до себе. Дія роману відбувається у недалекому майбутньому. Юні спортсмени-легкоатлети готуються до великої кількості змагань. Найбільшим їх прагненням є потрапити у збірну на Олімпійські ігри у 2032 році. Йола - одна з найкращих спринтерок у команді. Вона наполегливо тренується, виснажуючи себе. На одному зі змагань Йола розтягує литковий м’яз. Ця травма надалі може поставити під загрозу її майбутню кар’єру. І перед дівчиною постає питання не гірше шекспірівського. Тренер м’яко натякає, що зараз вона на межі своїх можливостей, але якщо дівчина хоче досягти своїх амбітних цілей, то їй необхідно подумати про модернізацію свого тіла. Сучасні технології та медицина сягнули такого рівня, що можна не тільки зробити штучну титанову кінцівку, а й змінити на генетичному рівні колір очей чи волосся, вставити певні м’язи, трансплантувати штучні органи, навіть серце. Але хто знає, чим ті технології можуть обернутися у майбутньому, бо наслідки ще не настільки вивчені. Той світ дуже нагадує мені сьогодення з поширеними нині пластичними операціями. Але роман більше не про майбутні технології, а про людські стосунки, переживання, емоції. Так він про підлітків, але не простих, а дуже наполегливих та цілеспрямованих. Мене особисто дуже захоплювали моменти зі спортивного життя героїв. Авторка Катя Брандіс настільки емоційно описувала тренування та змагання, що мені здавалося, що я сама знаходжуся на трибунах або поруч зі спортсменами. Серце то калатало, то завмирало від хвилювання. Вважаю, що сучасній молоді буде цікаво читати цей роман.

Підліткової фантастичної літератури про спорт не так вже й багато. Власне, мені такі книжки зовсім не траплялись, тому на "Фристайлерку" надії були великі. Опис книги обіцяв щось, ну, дуже незвичайне та цікаве, та чи виправдала обкладинка те, що ховається всередині? На це питання важко відповісти "так" або "ні". Книга має як плюси, так і мінуси. Серед плюсів, звичайно, нестандартний сеттинг. Я перечитала чимало підліткової фантастики, проте подібних ідей не зустрічала. Свіжа ідея, дуже нетипова, інтригуюча. Чекаєш від автора детально пропрацьований світ, свої фішки, атмосферу, проте... усе це виконано не на тому рівні, якого чекаєш. Також у плюсах слід виділити авторський стиль. Далеко не кожний автор здібний писати так, щоб його хотілося читати знову і знову. Катя Брандіс пише легко, цікаво та ненав’язливо, що є великим плюсом. Власне, навіть не сам сюжет штовхає читати далі, а саме повітряний стиль автора, якого просто цікаво слухати. Мінуси ж стосуються власне сюжету, який на превеликий жаль свій синопсис не виправдовує. Книжка — типовий young adult, якого, ну, дуже багато, і він часто увесь однаковий. В цьому і проблема — оригінальний опис книжки не відповідає самому сюжету, написаному по всім канонам підліткової фантастики. Багато часу приділяється переживанням, емоціональним стражданням героїні, взаємовідносинам з людьми, коханню — все те, що є і в інших книжках ще й на тому ж рівні. Оригінальності в цьому мізер. Світ непропрацьований, що не дивно, адже не дивлячись на анотацію, сам технологічний світ удосконалених спортсменів тут грає не основну роль. Він тут декорація, а це завжди погано сприймається. По суті, ми маємо звичайну історію підлітка, який міг би існувати у будь-якому світі і нічого б не змінилося, а так бути не повинно. Загалом книжка непогана, проте не оригінальна і пережовує усе те, що все було пережовано раніше у сотнях інших книжок. Найцікавіше — технологічність спортсменів і сам світ майбутнього розкритий недостатньо, через що проникнутися історією важко. "Фристайлерка" більше про підліткові переживання ніж про спорт.