Фрідріх Дюренматт знаний мені ще своїм "Суддею та його катом". А ця книга - це один з двох томів вибраних творів. У цю книгу входять три повісті: "Зимова війна в Тибеті", "Місячне затемнення" і "Бунтар". Тексти не є суцільними, а перемежовані роздумами автора про своє життя і творчість, що добряче збиває з пантелику. Лабіринт у Дюренматта - це не просто замкнений простір, у якому є різні ходи і тільки правильна їх комбінація дозволить вийти назовні, - це "двобій, що його людина веде сама з собою: я - собі ворог, ти - собі". Тому в кожного свій лабіринт, і кожен сам собі і Мінотавр, і Тесей. Здивовані? Зрештою, ви не зможете не погодитися, що у кожного своє життя. Повість "Місячне затемнення", сюжет котрої згодом ляже в основу славнозвісної п'єси під назвою "Гостина старої дами", - бентежна розповідь про духовний занепад жителів маленького гірського селища десь у Швейцарії, які заради 14 мільйонів нехтують своїми моральними цінностями та підлаштовують загибель одного з жителів. Чи мають право вони таке чинити? - Авжеж ні. Чи врятують ці гроші економічно й морально занепале селище від виродження і зникнення з лиця Землі? - Тричі ні. На що сподіваються жителі? Невже вони вірять, що брудні гроші забезпечать їм щасливе майбутнє? - Гроші можуть все, але не повернуть людині продану людськість.