За этой книгой стоит разумная концепция, но, на мой взгляд, она плохо выполнена. Авторы не дают четкого представления о том, почему они пишут книгу до самого конца. Чтобы дать мое собственное резюме с наилучшим возможным поворотом, авторы (два очень выдающихся экономиста) заинтересованы в увязке результатов поведенческой экономики с микроэкономикой частичного равновесия (и, возможно, общего равновесия). В целом, дисциплина поведенческой экономики была сосредоточена на особых случаях и экспериментальных данных. Конечно, такие авторы, как Канеман и Тверский, разработали таксономии известных "эвристик и предубеждений", но они, как правило, не разрабатываются для более широких последствий для очистки рынка и экономики благосостояния. Вот что хотели бы видеть Акерлоф и Шиллер. Книга очень нетехническая и только жесты в этом направлении, но, как правило, авторы создают микроэкономическую картину, в которой слабости и предубеждения отдельных людей играют более или менее важную роль в технологическом развитии и инвестициях на данном рынке, чем отдельные люди. «истинные» предпочтения (подробнее об этих пугающих цитатах ниже). Предположительно, это может даже привести к последствиям в отношении совокупных инвестиций и роста производительности. На этой картинке слабости и предубеждения - не любопытные исключения, а нечто более близкое к правилу. Трудно взглянуть на эволюцию пищевой промышленности и сомневаюсь, что в этом взгляде есть доля правды.

Самого початку хочу сказати, що ця книгу не можна відносити до психології, перш за все це книга котра розкриває питання поведінкової економіки, тому якщо вам нецікава економіка книга вам буде нецікава. У книзі запозичується термін "фішинг" з інтернет-жаргону. Фішинг в ІТ - це сайт копія, що створений шахраями з метою введення в оману споживачів (крадіжка особистості, банківських карток і т.д.). В свою чергу автори під фішингом розуміють спроби змусити споживачів купувати речі, які вони насправді не хочуть або приносять їм шкоду. Автори відкидають базові економічні закони, які нам пояснювали в університеті на перших курсах, що вільні ринки на 100%-во ефективні та вигідні. Шилер та Акерлоф зазначають, що завжди є заповзятливі душі, які шукають способів заробити гроші, навіть незважаючи на те, що завдають шкоди своїм клієнтам. Для прикладу завжди можна згадати тютюнові та алкогольні компанії, політичні партії та особливо фінансову галузь у рамках подій іпотечної кризи (всі ми пам'ятаємо оцінки рейтингових агентств по субстандартних кредитах). Без сумніву більшість з цього загальновідома територія, але автори пропонують психологічні пояснення, чому ми підпадаємо під ці хитрощі. Автори підтримують концепцію державного регулювання та втручання в кращих засадах кейнсіанства. Вони стверджують, що державне втручання унеможливила кризу іпотечного кредитування в 2008 р. та навіть запобігла би велику депресію 1930-х років. Книга мені сподобалася, проте непідготовленому читачу буде складно іти за ходом думок авторів, тому рекомендую тільки тим хто проходив курс економічної теорії в університеті.

Видавництво "Наш формат", яке позиціонує себе, як якісного постачальника літератури в жанрі нон-фікшн, рідко, але також робить промахи. Перед нами книга з жанру маркетингових стратегій для маніпуляцій з метою збагачення. Багато книг цього видавництва наповнені конкретикою, прикладами, механізмами дії різних маркетингових і психологічних засобів, але не "Фішинг". Ця книга скоріше написана з точки зору економіки ніж психології чи маркетингу. Дуже багато в ній води і дуже мало по суті. Конкретика, яка дає якісь інструменти для вдосконалення навичок маркетингового маніпулювання, майже відсутня. Натомість перед нами наративний підхід до опису подій що стались у США в галузі Світової фінансової кризи, політики, фармацевтики,продуктами харчування, махінацій з грошима тощо. Нічого такого, що приголомшує і змушує замислитися і вдосконалитись, ви на жаль тут не знайдете. З позитивного хіба що якість самого видання, папір, обкладинка, але не суть книги. Для кого ця книга? Можливо економістам варто почитати для накопичення додаткового досвіду, але під сумнівом, що для широкого загалу.