Читання книг корисне? «Звісно», - відповість практично кожен з нас. Але як переконати в цьому, скажімо, підлітків? Чи, наприклад, корінних мешканців Амазонки? Для них така «інновація» має пройти певні «стадії» дифузії, проникнення в їх буденність. Покрокової інструкції і відповіді саме на ці запитання ви, звісно ж, не знайдете в книзі, але вас очікує маса інших цікавих експериментів у галузі дифузії інновацій. Чисто з історично-довідкової цікавості вартує переглянути перші сторінки книги, де розкриваються особливості ранніх досліджень у цій царині. Але якщо вас більше манить практика, то одразу перестрибуйте до глави 4. Саме там, як на мене, самий «сік» історій. Ну, хоча б тому, що ви дізнаєтесь, як у холодильника з’явилось гудіння: ). Але ,якщо серйозно, то саме в цій главі ви прочитаєте про прикладні методи досліджень. Далі, вже в главі 5, Еверетт М. Роджерс розповідає, який канал комунікації застосовувати в тому чи іншому випадку для досягнення мети із запровадження інновацій. Крім того, пояснюється наскільки важливо і яким чином відслідковувати корисність інновацій. Так би мовити, пошук і аналіз зворотного зв’язку від впровадження інновацій. Ближче до завершення книги автор змальовує нам образ людини-інноватора, точніше того, хто впроваджує щось нове. Розповідає, яку роботу виконує ініціатор сміливець, потім описує як за ним з’являються ранні послідовники, а потім все котиться, як снігова куля з гори. Дивишся, а інновація стала рідною, практично, для всіх. Ну і на завершення, звісно ж, про мережі. Куди без них у нашу мережеву епоху. Автор детально і з прикладами розповідає яким чином відбувається дифузія через мережі. Тут вам і дослідження кластерів і «хто кому друг» і наскільки в кого широке коло друзів і так далі. Для любителів розумного, але не надто складного чтива для розуміння того, як реалізувати у суспільстві щось нове із найменшими енергетичними і часовими затратами.