У час, коли Рим виходив із кривавих воєн і вчився жити далі під владою нового імператора, Публій Вергілій Марон вирішив створити поему, що прославить його державу (натомість подарувала безсмертя самому авторові). «Енеїда» — це не лише історія троянця Енея, приреченого шукати нову батьківщину серед перешкод і волі богів, бур і війн. Це розповідь про народження імперії, ціну влади, силу людської витримки та мрію, яка переживає руїни. Вергілій писав поему одинадцять років, так і не завершивши її та навіть бажаючи знищити рукопис. Однак світ усе ж таки врятував «Енеїду» — відтоді вона надихає читачів, поетів і цілі епохи.