Класична книга нашої літератури й культури загалом, яку варто бодай раз у житті прочитати кожному. Хто вважає, що розповідь, написана кілька століть тому, нудна, той помиляється. Бо саме тут можна знайти поєднання різних історій на будь-який смак. Якщо хочете романтики, то є любовні трикутники, дуелі, кохання з першого погляду і розбиті серця. Бажаєте пригод - численні подорожі морями та сушею, на землі й навіть під землею з несподіваними поворотами. Є цікавість до традицій, то залучення знаних і нових для сучасника назв, кількість і розмаїття страв, напоїв, одягу направду вражають. Крім того, деякі описи настільки "смачні", що неодмінно хочеться спробувати приготувати й скуштувати. Громадянська позиція також є наскрізною в "Енеїді" з показом рис, котрі повинен мати кожен для розбудови та захисту території своєї держави. Водночас показані й окремі правителі, яких цікавить лише власна вигода чи жадоба влади. Звісно, такі персони програють. Смійтесь і думайте, адже ми - мудра нація.

"Енеїда" Котляревського - це перший твір написаний українською мовою. Головна ідея твору Котляревського – утвердження українського народу, його ментальності, культури, мови, його волелюбного духу. Сюжет наповнений багатьма цікавими подіями. Герої поеми – не української культури. Але це тільки ззовні. Їхні характери, вчинки, дії, слова, поведінка, манери тощо – все свідчить – ми читаємо з вами про українців. Читаючи цей твір ми знайомимося з соціальними і моральними проблемами України XVIII ст., а саме з соціальною нерівністю, нікчемністю панства, чиновництва, можновладців, їхній розгульний спосіб життя, паразитичне існування. Безкультур’я, пияцтво, хабарництво, пихатість, здирництво, зловживання службовими обов’язками, брехня, підлабузництво, лінь, зрадливість тощо – здається, про всі вади написано в «Енеїді». Та попри комічну зовнішність, твір цей серйозний за своїм суспільним значенням. Це твір нового змісту, нових ідей. І. Котляревський пропонує читачеві віднайти світ благородства й високої моралі, а безпринципний, аморальний світ полишити.

"Енеїда" входить у список обов'язкових творів шкільної літератури, бо виноситься на Зовнішнє незалежне оцінювання. Перше, що я зрозуміла, прочитавши поему, це те, що твір розрахований на дорослу аудиторію. Тому не вважаю вдалою ідеєю докладно вивчати його у школі, хіба що в старших класах. Поема гумористична, або бурлескно-травестійна. Іван Котляревський взяв за основу класичний "поважний" твір і написав таку-собі пародію. Вийшло у нього дуже добре. В образ троянців вкладено образ українських козаків, навіть елементи побуту - шаровари, наїдки та напої - все це з української культури. На героїв чекає складна подорож, адже їм і допомагають, і перешкоджають боги з Олімпу. Олімп, як на мене, один з найяскравіших елементів у творі - боги дуже нагадують сучасну владну верхівку, де кожен плете свої інтриги за спиною інших, підлаштовує все під себе, дає хабаря і чогось вимагає. Найяскравіші олімпські образи - Венера, Дидона, Зевс. Також колоритним вийшло пекло. Автор не забув описати страждання людей за кожен вид злочину, та ще й увести туди деякі елементи грецької міфології. Загалом, "Енеїду" прочитати варто, але тоді, коли у читача виникне бажання познайомитися з цим твором та зрозуміти його, а не тоді, коли змушує шкільна програма.