Книга Дена Сіммонса "Ендіміон" є третьою частиною космічної опери про Шрайка. Події відбуваються через тривалий час після описаного в першій книзі. Головними героями книги є Рауль Ендіміон та дванадцятирічна дівчинка Енея. У цій частині саги світ дещо змінився, він став більш релігійним, на перше місце в суспільстві виходить церква. Тепер вона диктує умови та вимагає від усіх жителі прийняти віру та стати прихильником релігії або померти. Автор приваблює читача різними можливостями, які відкриваються перед героями книги, зокрема переходи за допомогою порталів в інші світи. Небезпекою, яка прихована за такою можливістю є невідомість, наскільки цей інший світ дружелюбний або ворожий до тебе. Супутником головних героїв є робот-андроїд, з яким у мене відразу виникли асоціації з "Зоряними війнами". Цікавою думкою, яка проходить червоною ниткою через весь твір є припущення, що штучні істоти, роботи, іноді поводять себе набагато людяніше, ніж це чинять людські істоти. І в результаті напрошується інша думка та інше питання, яке автор ставить перед читачем, що робить людину людиною?