Дізнався про авторку у 2019, натрапивши на цю збірку та її прозову "Не заважай мені рятувати світ". Поезію, зокрема, і придбав, ознайомившись із презентацією книги на ютубі (як виявилося - це збірка вибраних віршів), де є змога почути кілька творів у авторському прочитанні. Корпус текстів - якісний: помітно, що їх добирали не для ваги, а в силу змістовності. Особисто мені б хотілося більше прочитати свіжіших текстів, адже в збірці чимало віршів датовано 90-ми і 2000-ми роками, що цілком виправдано як для Вибраного. Стиль текстів я б означив як рівний, лаконічний, достиглий. Це не гра з формою чи словами заради себе самої. З іншого боку - немає і солодкавих, грайливих рядків, якоїсь пістрявої декоративності, наміру сподобатися - тільки зрілий авторський голос. Поетка пише про різне, від особистого й українського, до біблійного та іноземного. Читається приємно, збірка залишає по собі враження якісної поезії, витриманої та гідної читацької уваги. Текст "Епігенетика", відзначу особливо: своєрідна фантастика на тлі ХХ століття.