Книжечку авторки Тейї Реколи "Еету і потворна родзинка" я придбала, коли була вагітна і ми всі чекали на братика. Звісно, "чекали" всі. Але хто чекав разом із вже народженими дітками у родині, той, звісно, хвилювався про те, як сприймуть новонародженого старші донечка чи синочок. У нас у родині було кілька "підготовчих обрядів "))) для майже шестирічної Марійки, і читання книг з даної теми - один із найголовніших! Тому книжечка про Еету посіла гідне місце серед своїх колєжанок)) Більше того, доня дуже полюбила цю книжечку! Так сильно, що коли б не наштовхнулася на неї у книжковій шафі, щоразу дістає читати! А як ця книжечка могла не сподобатися дитині? Про какавельки пишуть у ній? Пишуть)) Пишуть про все смішно? Смішно)) Прикидатися не треба? Не треба)) На період очікування брата у нас ще наклався період певних уподобань, коли Марійка і її друзі однолітки могли викрикувати слова "какашка", "пісюшка" і реготати, щиро і довго) Тому так, книга "зайшла"! Мені особисто також сподобалася ілюстрації Мерві Ліндман - такі оригінальні, смішні, дуже влучні і про правду. Звісно, мені сподобалися не лише малюнки. Суть питання народження другої дитини у родині теж розкрита гарно, у багатогранному розрізі емоційного стану старшої дитини. Різні види переживань старшої дитини авторка нам візуалізувала у образі Тіні. Старша дитина дещо стресована, вона не знає сама, що почуває через всі ці зміни з народженням малечі. Вона має певну стурбованість, острах та невпевненість щодо свого місця у родині після поповнення. Ще додаються плач, крик, гамір, дитячі ревнощі і неуважна заклопотаність батьків..А ще - нерозуміння. Дитина не здатна одразу зрозуміти, чому батьки так дбають про немовля, лише радіють і милуються..адже воно лише лежить, кричить, пісяється, плаче, їсть, спить, а ще какає чимось із дуже жахливим запахом.. Дитина добра. А Тінь зла. Це Тінь руками дитини всіляко намагається прибрати малечу з їхнього життя: відіслати назад до пологового будинку, викинути у смітник чи подарувати сусідці.. Деякі батьки розуміють складне становище старшої дитини і максимально гармонійно намагаються розподіляти час та увагу між дітьми, допомагають старшим адаптуватися до нових умов спільного існування: читають потрібні книги, обіймають, граються в ігри, купають і багато-багато розмовляють зі старшими дітьми, пояснюючи їм чимало життєвих нюансів спільного життя, і "розуміють" старшу дитину, приймаючи із усіма!! її різними почуттями. І при тому все рівно батьки постійно "бдять", весь час тримають у полі зору дітей, не залишаючи їх наодинці, щоб не сталося біди.. Та всі родини різні. Десь татові чи мамі, чи й обом може забракнути часу для такого адаптивного спілкування з різних причин. Гірше, якщо батьки та близькі родичі не сприймають проблему адаптації старших дітей до народження молодших серйозно, не надають належної уваги, відпускають все на самоплив.. ..Відчуття "покинутої" дитини, ріст і влада Тіні може призвести до жахливих наслідків стосовно життя і здоров'я малюків. Про це потрібно завжди пам'ятати всім, і за можливості, пропонувати будь-яку свою допомогу для підтримки родини, родичів чи друзів, чи сусідів під час їхньої "адаптації". Добре, якщо тато фрілансер чи під боком є чуйна і делікатна бабуся, і добре, якщо є поруч необхідна література. Книга "Еету і потворна родзинка" видавництва ПЕТ важлива тим, що в ній описаний весь процес "появи, росту і зникнення" Тіні - від першого дня "потворної родзинки" у будинку родини до моменту прийняття молодшої сестрички, Мії, старшим братом. Отже, книга "Еету і потворна родзинка" допомогла і нам. Раджу її сміливо всім, хто очікує у родині не першу дитину! Навіть тим, хто не любить чути слова "какавелька" чи кому не смішно читати про те, як дитину кладуть у домашній смітник. Повірте, книжка не для вас) Ця чудова книга для вашої старшої дитини, і вона повністю виконає свою головну функцію!