Про війну і душу сьогодні можна писати тільки так, як пише Борис Гуменюк. Саме за збірку "Вірші з війни" автор став лауреатом літературної премії ім. В. Свідзінського. І саме таким поетам віриш, адже Борис Гуменюк має за своє кредо "життя як творчість і творчість як життя", - найкращий тому доказ те, що написана ця збірка під свист ворожої артилерії в с. Піски, де Борис тримає лінію оборони.

Нині збірка "Вірші з війни" прийшла до читачів ще й кримськотатарською - мовою наших братів, в чию домівку (нашу спільну домівку) увірвалися зайди і недоторканими лишились тільки кордони мови. Ця книжка - жест солідарності автора і видавництва з кримськими татарами. Цей переклад - ознака того, що біль (як і Батьківщина) у нас теж спільний.