Ця книга поглинула мене повністю, як і всі прочитані твори Володимира Малика. Роман "Двоє над прірвою" став для мене особливим, адже в ньому частина подій розгортається в любому мені Києві. Його похмурі воєнні пейзажі, назви вулиць і окупація ворогом....- вчитувалася в кожну деталь... Здавалось би, радянський письменник до кінця вестиме лінію, що ворог-гітлерівська Німеччина, проте, чим ближче до кінця роману, тим більше Володимир Малик набирається сміливості заявити, що ворог для українця- з обох сторін- не тільки із заходу, і з сходу також. Не дивно, що останні кілька розділів про це, в радянські часи не друкувалися. Ще більш захоплюючим могло стати продовження "Двоє над прірвою"- роман "Чорнобривці", уривки якого надрукували у цій книзі. Шкода, що автор не встиг його написати. Радянський письменник Володимир Малик уже в часи незалежності України, хотів відверто заявити про те, що у найскрутніші хвилини для свого народу, у часи його гноблення і винищення, ти прийдеш до націоналізму, як до єдиної всеохоплюючої істини буття своєї нації.