Моїй донечці настільки сподобалася перша книжка із цієї серії "Дуся і Поросятко Гав. Перший день у садочку", що коли вийшла друга, то ми одразу мусили її придбати. І того ж вечора прочитали. А потім наступного і наступного... Ця історія теж класна і цікава. Тут знову пригоди дівчинки Дусі в садочку і по годинах Поросятка Гав у казці. І ці дві історії, як і першого разу, переплетені, об'єднані спільною темою. Цього разу це тема порядку. Що все треба робити по порядку. Ну, іноді звісно можна його й порушити - щоб не було так нудно. І саме це за вже я як мама люблю цю серія і ці історії - бо тут відчувається якась легкість у вихованні, коли можна не боятися дати дитині ні шматочок шоколадки, а не суворі заборони. Такі історії як ця дуже повчальні якраз для батьків, є прикладом як поводитися з дітьми щоб спілкування і спільний час був не суцільним повчання ми, а справді радісним, і водночас корисним. Мама Дусі говорить, що потрібно їсти корисну їжу, що потрібно дотримуватися певного порядку. І таким чином дівчинка призвичаюється до того, що в світі існують правила. Але й до того, що іноді бувають приємні винятки. Як бонус...

Все потрібно робити за певним порядком, у всьому є своя почерговість, у нашому житті існують певні правила тощо - десь такими є теми, які авторка намагалася розкрити в цій дитячій книжці. І вважаю, що вдалося їй це чудово. Мене взагалі дивує, як Юстина Беднарек вміє знайти правильні і влучні слова, пояснюють дорослий світ дітям. Ще й якось так легко тих дітей переміщаючи у відповідні до їхнього віку ситуації, щоб вони й самі все зрозуміли. Авторка в цій книжці показує, що потрібно їсти спершу корисну їжу, а потім можна й десерт; що потрібно спершу мастити канапку маслом, а тоді сир тощо; що спершу діти в садку слухають казку, а тоді прогулянка. Навіть одягатися варто починаючи з білизни, а то вийде халепа, як із одним із героїв. Але ще важливо, що тут немає суворих законів і повчань дітей - от треба так і не інакше. Авторка пише, що іноді можна й виняток зробити. Щоб було цікавіше. Тобто загалом вийшла легка і класна історія, з якої можна винести й користні теми для своєї дитини. І це вже друга книжка в нашій бібліотеці, бо Дуся стала улюбленим героєм дитини. Навіть своєрідним авторитетом). Тож я б радила цю книжку батькам дошкільнят!