Дочитувала книгу зі схлипуванням і зі сльозами і реально зрозуміла вислів "І ворогу не побажала б такого пережити". Книга про життя і долю молодої, талановитої та хорошої на добрі справи людини, зі своїм ніжним баченням на світ скульпторки Ніколь. У дитинстві пережила сташенне криваве горе , через яке почала заїкатися на все життя, навіть маючи гроші не вилікувала цього, але й навчилася жити з цим. Народила донечку, але так і щасливою дружиною не стала у щасливій сім'ї, розлучилася і жила у батьківському домі і майструвала скульптури до останньої каплі поту та до знесилення, це ж як треба любити те, що робиш?! Доля непередбачувана стала до Ніколь, коли вони зустрілися з Русланом. Перше шкільне кохання у обох. Вони мали б бути щасливими, якби не життєві обставини, які винирнули з минулого життя, до якого навіть ти не торкався і не знав, жалюгідні люди та їхні вчинки, а особливо таких близьких людей сіють зневіру до людей і зневагу. Вчинок, який зробив колишній чоловік Ніколь розбив і моє.