Книга прочиталася легко й швидко, але протягом всього читання викликала відчуття дискомфорту. Хоча – не сама книга, а той перевернутий світ, який у ній зображений. Острів, на території якого відбуваються події, – територія суцільного домінування жінок; це не просто матріархат, це якийсь шаріат навиворіт. Чоловіки – безправні, беззахисні й інфантильні. Жінки – сильні, цілеспрямовані, грубі. Жінки займаються бізнесом, утримують родини, купують собі в чоловіки кого заманеться, причому чоловік може бути й не один. Чоловіки займаються хатніми справами, прикривають тіло й бороди від сторонніх поглядів, не мають права працювати, якщо дружина не погодиться, та й взагалі права голосу не мають. Цікаво спостерігати, як змінюється протягом оповіді головний герой книги, який був старанно «вигодований» батьками для вигідного шлюбу, і став тим самим «другим чоловіком» для Мадам. Події книги виглядають дико здебільшого через незвичну роль чоловіків, проте примушують задуматися над тим, що така безправна роль не має дістатися жодній людини незалежно від статі, раси, кольору шкіри тощо. Здається, автор підводить читача саме до таких висновків.