Цікавенька книжка, проте забагато редакторських недоглядів. Поодинокі нехтування кличним відмінком, словесні покручі на кшталт "дітоприймальник", "минулорічний", "перила", "кустарний", "поводок", "ти правий" тощо. Кальки-каліки такого штибу роблять прикре враження від прочитаного. І оте непоправне "посміхатися" замість "усміхатися".

Мои дети (8 и 9 лет) не любят читать, только комиксы идут на "ура" - текста немного, зато много картинок. Ну а я успокаиваю себя тем, что хоть чуть-чуть, но читают. Книг покупаю много, разных, прошу читать хотя бы по 5 страниц в день. Они выполняют только эту норму и все. И вот однажды мой коллега по работе посоветовал купить эту книгу, говорит - дети не могут оторваться, хоть она не очень красочная, не самая лучшая бумага, но невероятно интересная. Книгу купила, принесла домой, дети естественно не обрадовались. Как обычно "ну ок, 5 страниц". Дело было вечером, в этот день мой 8 летний сын прочитал 25 страниц, что несомненно его личный рекорд, он забыл про свой лимит, и все время повторял, "ну сейчас, еще одну страничку и все, ну вот эту главу и все". На следующий день я ушла на работу и получила смс от сына "Ненавижу Котьку!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! (плахой малыш)!!!!!!!!!!!!!!!!!" (пунктуация сохранена). Как оказалось Котька, младший брат главного героя вылил томатный сок в горшок с растением. Ребенок настолько переживал, что младший брат "загубил" все дело, что эмоции выплескивались через край. Книга "ушла" за 3 дня. На сегодняшний день - она остается любимой из всех прочитанных книг.

В одному київському дворі живе заможний розбещений хлопець з величезним собакою. В тому ж дворі живе Михась, якого кличуть ботаніком, але він не ображається, бо любить рослини понад усе. Дивна пригода стається з Михасем на відпочинку в Ялті: в омріяному Нікітському ботанічному саду він потрапляє в заборонену зону з казковими рослинами і куштує грушу з драконячого дерева, а кісточку привозить додому, щоб виростити своє власне. Але не рослина виростає в горщику, а справжнісінький дракон, хоч і вегетаріанець! Тепер Михась бачить світ інакше: може чути голоси своїх рослин, розуміти однорічного брата і бачити міфічних істот, як от, наприклад, драконів, похибок, домовика роду Вербицьких, який багато в чому допоможе розібратись хлопцеві. Завдяки таким новим здібностям, Михась лише тепер побачив, що у сусіда Олелько Пихача не пес, а теж дракон, але м’ясоїдний і найбільше чого потребує Спайк - Михасевого грушевого Хому! Але стається непередбачуване, батьки Пихача вигнали дракона з квартири, а самі поїхали на море, тож Михась і Хома самі ходять годувати страшного дракона, бо в них добрі серця. Спайк так звикає до них, що коли, Хома і молодший брат Михася викрадені, він приходить на допомогу. Далі починається справжній детектив! Тут буде небезпека у вигляді мисливців на драконів, що вбивають і роблять з них сумки і одяг, буде пістолет у скроні Михася, молодший брат у вигляді приманки... А ще хлопці Вербицькі дізнаються, що вони теж дракони! Уявляєте?! Книга надзвичайно цікава, в ній багато подій, подорожей Україною, згадок про народну творчість, назв рослин, небезпечних ситуацій, гумор теж є. Не міг відірватись!