Особисто мені не сподобалась книжка, оскільки на фоні "Квітів для Елджернона" та "Таємничої історії Біллі Міллігана" це наче писав зовсім інший автор. Я очікувала дійсно важкої історії про тяжку долю людей, що зазнали трагедію. Замість того 90% книжки - звичайнісінький роман, де герої вічно страждають і радіація там майже ні до чого. В усіх героїв така поведінка та характери, якісь незрозумілі страждання і проблеми, що просто фейспалм. Це весь мій відгук, тому скажу, що бажаю усім українцям миру!

У цій книзі дуже важко впізнати традиційний стиль Деніела Кіза. Я прочитала вже всі його книги, і майже всі вони мені дуже сподобалися. Я звикла до Кіза, який пише про психологічні розлади, про дитячі травми і т.д., але ця книга зовсім інша. У центрі сюжету знаходиться сім'я, яка мало того що переживала кризу у своїх відносинах, так ще й чоловік випадково заражає себе та свою дружину радіацією. Коли починаєш читати цю книгу, то проскакує думка, що нічого страшного не сталося, адже Барні не міг за такий короткий проміжок часу заразитися такою кількістю радіації. Але під час прочитання ти починаєш розуміти наскільки страшною силою володіє ця радіація. Навіть найменшої дози вистачить для того, щоб дуже зашкодити своєму здоров'ю. Молода сім'я стикається з деякими проблемами: розголос цієї ситуації, через що стикаються з агресією людей, вагітність жінка, яка закінчиться невідомо чим. Ця історія чимось нагадує ситуацію на початку сучасної пандемії, адже тоді через людський страх теж багато хто стикався з агресією, але це не правильно. Цю книгу варто прочитати, щоб зрозуміти, що люди, які хворіють хворобою, якою можливо заразитися не винні в цьому, вони переживають більший жах, ніж ті, хто так боїться захворіти. У будь-якій ситуації потрібно вміти лишатися людьми, адже від такого ніколи ніхто не застрахований. Навіть вакцини не дають 100% гарантії, що ти не захворієш. Єдине, що мені не сподобалося -це стиль написання книги, адже він дуже відрізняється від стилю в інших книгах автора.

Цікава книга про життєву історію сім'ї в яку вони потрапили не через свою волю. Подібні ситуації трапляються і сьогодні, і в час пандемії також. Тут піднімаються теми сімейних відносин, відносин в родині, з друзями та знайомими, сусідами, громадою, колективом. Сумно було читати та переживати наслідки аварії, що сталася на роботі, а розплачуватись довелось людям своїм сімейним щастям та майбутнім. Книга легко читається та захоплює своїм змістом. Рекомендую для прочитання цієї книги та інших книг Даніела Кіза.