Настільки захопила книжка, що прочитала її на одному диханні, одним днем, відмінила зустріч з коханим та поход на вечірку та натомість влаштувалася на дивані під ковдрою, що для мене геть нетипово, тільки щоб дочитати до кінця! Скажу навіть більше, буквально напередодні відчувала злість на маму, яка приїхала в гості, бо теж маю непрості стосунки з нею, а після прочитання книги якось зовсім по-іншому почуваюся, спокійніше, та вперше зʼявилося бажання спробувати зрозуміти її…

Настя, Лєна і Аліса. Три сестри, три доньки від різних чоловік, три різні особистості, три чужинки рідних по крові. Настя - раціональна, прагматична, самодостатня і незалежна. Лєна - невпевнена, закомплексована, нерішуча. Аліса - емоційна, креативна, егоїстична. Одна з них childfree, інша намагається завагітніти вже 10 років, а третя вагітна вдруге. Вони майже не спілкуються, рідко бачаться і не відчувають одна до одної теплих сестринських почуттів. Але смерть і спадок матері збирає їх у будинку їхнього дитинства на цілий тиждень. А щоденник матері, який дівчата випадково знаходять, допомагає їм не лише проговорити свої болі, образи, почуття, але і дізнати про таємницю матері. І за ті пʼять днів у маминому "дачному будиночку" жінки скажуть одна одній більше ніж за все життя до цього. Вони, нарешті, наважаться проговорити свої болі, образи, страхи і сумніви та думки. Материнство і сестринство, таємниці і образи, які не наважуються проговорити, стають болем на все життя, діти, які відчувають недолюбленими і небажаними через емоційні травми батьків. Книжка непроста, багатогранна і потребує вдумливого читання, щоб прослідкувати всі причини і наслідки.

Впечатления не описать словами, это одни непередаваемые, невероятные, яркие эмоции...много схожего с моей жизни, даже слишком много. До такой степени, что я последние страницы дочитывала в неудержимых рыданиях и с пеленой на глазах..." Ты до свадьбы переслала с парнем...ты ужасный человек...ты некудышняя...сама виновата..." это такое отражение, это не передать как вколыхнуло все болезненные моменты... а мысли Насти по поводу того, что в каждом встречном ищешь чувства, и меняешь их на секс, потому что боишься быть отвергнутой...это вообще "порвало" меня на млн.частиц... Благодарность моя за эту книгу бесконечная, это как найти свой личный дневник, со своими личными переживаниями...И посмотреть со стороны на то, что было...сделать вывод... Храни Вас Бог! Пишите еще! Каждая Ваша книга делает меня еще лучше