Зазвичай перед тим, як я збираюся читати книгу, або коли вже прочитала, я дивлюсь відгуки інших людей. Люблю порівнювати своє враження з іншими, адже кожна людина сприймає одну і ту ж історію по-різному. Моє ставлення до книги частіше за все співпадає з думкою більшості. Але цього разу все сталось інакше. Коли я читала відгуки на книгу Жоржи Амаду "Дона Флор та двоє її чоловіків", я була вражена тим, що усі відгуки були позитивні, лише кілька посередніх, а негативних мені і не трапилось зовсім, тоді коли мені книга не зайшла. Найцікавіше те, що я не можу пояснити чому навіть для себе. За назвою прихований власне сюжет. У цьому творі розповідається про життя дони Флор з двома чоловіками. Перший чоловік приносив їй багато страждань, гуляв, зраджував, витрачав гроші в карти, але він був хорошим коханцем. Саме це змушувало її постійно пробачати його. Життя з другим чоловіком було з точністю і навпаки. А тепер додамо ще те, що роман написаний у жанрі магічного реалізму, а тому не важко здогадатись про те, що у книзі є місце привиду померлого чоловіка. Сюжетний задум цікавий і пише автор чудово, часто з жартами. Але мені чогось не вистачило, було нудно і останні 100 сторінок дочитувала скорочено, щоби дізнатись, чим все таки скінчилось. Але я пишу цей відгук не для того, щоб сказати не читати "Дону Флор...". Радше навпаки, раджу спробувати, хоча б тому що, як на мене, роман не схожий на будь-який інший.

Роман "Дона Флор та двоє її чоловіків" написаний доволі специфічним письменником - Жоржі Амаду. Вже сама суперечлива постать автора вартує уваги. Та не будемо про соціалізм. Сама книга цікава тим, що її фон - розмаїта культура Бразилії, в усій красі. Тут і світогляд пересічного мешканця, тут і вірування та забобони, тут і соціальний устрій. Знайшлося багато місця традиційним розвагам. І, звичайно, як же без цього? Описано розкішну бразильську кухню в деталях. Книжка, розміром з цеглину, має й інші, важливіші принади. Захопливий сюжет, від якого не відірвеш очей. У центрі цього сюжету – зразкова бразильська жінка. Чи ні? Любовні інтриги, які усе більше набирають обертів. Їхніми героями стають і живі, і мертві. Деколи це межує з містичним божевіллям. Назагал, книжка «Дона Флор та двоє її чоловіків» сподобається тим, що шукають у сюжетах любовні інтриги. Не менш цікавою вона буде читачам, що в душі захоплюються багатою латиноамериканською культурою. Але те, що гарно описано, потребує багато часу на прочитання. І про це слід пам’ятати.

Якби хтось зохотився написати книгу про літературну кулінарію (скажімо, щось на зразок "Кінокулінарії" М. Хольм і М. Чіндблум), то до обов’язкового переліку в ній мав би потрапити роман Ж. Амаду "Дона Флор та двоє її чоловіків". Кількість згаданих у творі страв бразильської кухні приголомшує: акараже, мокека, каруру, сарапател, фейжоада, козідо, ватага,ефо, шіншін, абаоа, акаса, алуа, мунгуза, кіндим, канжика, памонья, мануе, рабата… Усі ці гастрономічні принади, які вчить готувати у своїй кулінарній школі дона Флор, не лише прищеплюють інтерес до латиноамериканської культури, а й надихають по-сибаритськи насолоджуватися земними радощами попри всі негаразди і гризоти. І хай не кожному до снаги перетворити життя на безугавний строкатий карнавал, можна принаймні спробувати додати до нього пікантних нот і пристрасних акордів танго, самби, пасадобля чи болеро, яких роману також не бракує. Роман "Донна Флор та двоє її чоловіків" - чудова нагода для смакування чуттєвим магічним реалізмом Ж. Амаду. Кавовий супровід не буде зайвим, адже він якнайкраще пасує до вишуканого бразильського чтива!