Усе добре в поселенні Ерл, проте давно там не траплялося нічого нового. Тож прийшли якось дванадцятеро парламентарів до свого лорда просити, аби сталося в їхній країні хоч щось нове. На запитання старого лорда «Чого бажаєте?» одказують: «Бажаємо, аби правив нами магічний лорд» — і просять правителя, аби той відрядив Алверіка, свого старшого сина, у Країну Ельфів, щоб юнак побрався там із Ліразель — донькою Ельфійського Короля. А та народила б йому сина, і так, за задумом мужів, з’явилися б у поселенні Ерл і чари, і магічний лорд. Таким був задум дванадцятьох парламентарів. Але чи так усе станеться?.. Даремно прогнозувати там, де все тримається на сподіваннях і залежить від почуттів.

Не ця історія принесла Лорду Дансейні, одному із зачинателів жанру фентезі, славу. Але саме до неї вернулися читачі, які вже після знайомства із тим-таки «Володарем перснів» Толкіна і його послідовниками бажали, як ті дванадцятеро парламентарів, знову відшукати в уже нібито знайомому фентезі справжню магію і щось насправді інакше, нове.