Домашня логопедія дуже сподобалася. Ми її придбали після букварика Федієнка і книжечки вчуся читати Федієнка. Найперше, сподобався формат різноплановий. Книжка містить вступну частину, де є багато ігрових вправ для правильної звуковимови. Далі йдуть завдання для постановки й автоматизації вимоги звуків. Завдання складаються із читання складів, читання речення з елементами малюнків, які має називати дитина, ігр, віршиків, прослуховування розповіді і відповіді на запитання по прочитаному тексті. Всі букви поділені на розділи: свистячі букви, шиплячі, окремо розділи для букв л і р. Вся книжка супроводжує рекомендаціями для батьків по правильному вивченню і засвоєнню дитиною матеріалу. Обирала книжку більшого формату, оскільки ще є скорочена версія з м'якою титулкою і вважаю, що таки цей варіант є на порядок кращий, бо завдань для постановки і автоматизації одного звуку вдвічі більше. Дитина 3.5 років зацікавилася книжкою, але вважаю, що в 3 роки, як заявлено автором, це зарано. Варто починати після того, як дитина знає букви, щоб їй було цікавий цей процес. Без знання букв дитині весь текст потрібно читати батькам, а дитина має повторювати. Як на мене, процес не буде для дитини цікавим. Із знанням букв дитина може навчатися читанню, що робить книжку вдвічі кориснішою. Однозначно рекомендуємо цю збірку, але вік варто підбирати по вмінням дитини

Бабусі не завжди радять зайве. Наша свого часу подарувала нам цю книжку, і ми жодного разу не пошкодували про це, адже користь від неї відчули майже одразу. Замість того, щоб зайвий раз платити логопеду, ми зайнялись постановкою вимови самостійно, слідуючи порадам авторів. Здобрене яскравими та зрозумілими картинками, це видання дещо розширене за обсягом (майже вдвічі), ніж більш дешевий, але стислий аналог, що також присутній на сайті, а тому його сторінки було цікаво роздивлятись і нашій доньці. Після невеликого екскурсу в анатомію починаються досить прості вправи, які можна виконувати з дитиною в ігровій формі. Від елементарного дихання переходимо до кумедного гримасування перед дзеркалом і тільки потім - до вимови звуків. Завдання поступово ускладнюються, але не настільки, щоб дитина втомлювалась. Деякі з них можна пропустити, адже батьки в подальшому можуть обрати саме ті, що виправляють конкретні дефекти вимови. До речі, крім ефекту її виправлення, ми помітили, що дитина просто почала говорити більше, а її мова стала складнішою та більш барвистою.