З Антуаном ми знайомимось на першій сторінці. Одразу зрозуміло, що він розумний, ерудований чоловік, проте так само одразу відчувається, що в нього є таємниця. Він бачить світ чітко і прозоро, і саме в цьому є своя нотка гумору. Раптово він вирішує втекти від життя, але це виявляється не так легко, оскільки гострий розум неможливо приспати і за його ж словами «Цікавість розмежовує світ живих і світ тіней». Головний герой проведе читача в глибини музею Орсе, а заразом відкриє старі таємниці та болючі спогади своєї найкращої учениці Камілли. Загалом історія цікава, місцями напружена, місцями вражаюча. Показує, що в житті ми не завжди можемо справитися з проблемами і перебуваємо у вічному пошуку чи то їх вирішення, чи то легкого виходу. Особисто мені ця книга сподобалась трошки менше, ніж знаменита «Ніжність» цього автора. Але і за настроєм ці історії дуже різні, хоча неповторний стиль автора однозначно прослідковується. Окреме дякую видавцю за чудову обкладинку та якісний переклад. Ви дозволяєте красі проникнути в життя читача.

Сильна книга, яка оголює непрості питання жіночого насильства. Зачаровує мало не з першої сторінки, принаймні я "попалася на гачок" цієї книги, адже сюжет так закручений, що важко розгадати, як саме все це пов'язано між собою. Адже перша частина розповідає про успішного і шанованого науковця, який кидає усю свою кар'єру та влаштовується на роботу звичайним доглядачем в музеї Орсе. І все це через якесь неймовірне негативне потрясіння. Таємниця, з якою живе професор, гнітить і не дає спокійно жити. Друга частина розповідає про юну Камілу Перотен, а особливо про її навчання в ліцеї. А також про неймовірне захоплення творчістю, а точніше - малюванням. Її творчий шлях був не зовсім легким, хоча талант дівчини визнавали всі. Та насилля, якого вона зазнала, поставило глибокий слід в її свідомості. Як поєднані ці персонажі - читайте в книзі, не хочеться спойлерити. Але це явно не те, що можна подумати, прочитавши анотації та відгуки. І так, ця книга відверта, вона витягує з-за камарків такі таємниці, які приховує багато талановитих жінок. І хтось може це перебороти, хтось не витримує і ламається, але проблема ця існує давно. І навіть сьогодні далеко не завжди можна захистити честь невинної жінки, не почувши що сама винна...

"До краси" - історія більше внутрішнього, ніж зовнішнього світу. Звісно, події в ньому відбуваються, вони сильно впливають на персонажів. Однак те, як вони переживають їх, важить набагато більше. Ця книга розповідає про замовчуваний біль, коли головна героїня не може сказати, що з нею відбувається. Вона лишається сам на сам з власною бідою. Автор показує, що це може зруйнувати людину. Але такі висновки читач робить вже тоді, коли сторінки добігають кінця. Перша половина книжки сповнена загадковості. Вона втілена в іншому героєві - дивакуватому і тривожному. Письменник неквапливо розмотує клубок таємниці, яку цей персонаж носить у собі. Чому він утік від звичного життя? Що приховує? Таким чином сюжет виходить на його студентку - обдаровану художницю, яка своїми переживаннями повністю полонить читача. Крім того, книжка багато говорить про мистецтво, про його внутрішні чинники. Розповідає й історію Модільяні і його коханої Жан. Куди ж без цього? Адже це - Франція, Париж, світ митців. Поринути в нього дуже цікаво. Щоб і собі, читаючи, прожити непростий сюжет.