Якби відповідати на питання чи шкодую про прочитане, то відповідь - ні. Наштовхує на роздуми і загалом стиль написання легкий для сприймання, затягуючий. Однак забагато спірних, занадто примітивних поворотів сюжету і це забирає відчуття реальності написаного. Надто легко купуються будинки, фальшиві документи, квитки, діти не хворіють за 5 років в антисанітаріі без світла і соціальні служби не цікавляться дитиною з загадковою хворобою, яка не відвідує школу. В якийсь момент починаєш найбільше співчувати негативному герою і від цього гидко. Вцілому після прочитання лишається відчуття якогось фаталізму і приреченості, бо всі головні героі в тій чи іншій мірі - жертви, а хтось ще й одночасно вбивця/співучасник проти волі і ти хочеш ненавидіти, але знову згадуєш, що чужа душа - це темний ліс і кожен, хто в нього заходить сам винен в своій необачності.

Книга тяжка. Ще довго залишиться у ваших думках. Кінцівка трохи розчарувала. Є певні сцени насилля (емоційне, фізичне)

Дивно, що про нев ще не гудить увесь книжковий світ, бо книга того варта😍 цікаво написана, події, що відбуваються, не залишать вас байдужими. Після прочитання (в принципі, і під час також) книга не буде йти з вашої голови. Я трошки в шоці👀 рекомендую) сподіваюся, ви також гарно проведете з нею час😌