«Дівчину з перловою сережкою» впевнено можна назвати хіба що історією одного портрету. Адже це не історія про художника - мало що з цього роману можна дізнатись про Вермеєра як про особистість. Не можна назвати її і розповіддю про життя прислуги – це звучало б занадто однобоко. Точно не назвала б її історією любові, тому що сумнівалась, чи була взагалі любов, і, якщо справді була, то у кого вона сильніше проявлялася. Перед нами постає процес створення шедевру, всього одного портрету, та історії, яка могла б приховуватися за ним. Історія того, як на фоні буденного, але від цього не менш тяжкого, життя служниці, а також життя сім'ї художника з його повсякденними турботами, постає картина - привід для захоплення, справжня коштовність. Безперечно, дівчина не зовсім звичайна, вона - муза. У неї була важка робота прислуги, нерозділені почуття, їй доводилося багато обманювати і приховувати багато речей, важко було жити із оточуючими. Але саме тоді вона відчувала себе значущою, потрібною, вона відчувала захоплення собою, власну причетність до чогось великого та значущого. Мені сподобалося, як авторка передала почуття та характер цієї дівчини, мені сподобався образ художника, настільки поглиненого мистецтвом, що не помічає і не надає значення всьому і всім, що його оточувало. Особисто для мене, це книга не про любов і не про несправедливість життя. Ця книга про дещо більше - про збереження честі і власної гідності, про те, що важливо не звеличити себе, і не втратити собі ціну, а просто розуміти, де дійсно твоє місце і жити так, щоб у майбутньому не було соромно за свої вчинки.

Я очень люблю художественные книги, в центре которых находится то или иное произведение искусства. Так что, как вы сами понимаете, никаких шансов пройти мимо книги британской писательницы Трейси Шевалье под названием «Девушка с жемчужной сережкой», у меня не было. Даже совсем далекие от искусства люди, которые вообще не интересуются этой темой, по крайней мере, слышали об одноименной картине. Написал ее великий голландский живописец Ян Вермеер и она является самым дорогим произведением искусства в истории живописи. История создания шедевра нам не известна, поэтому Трейси Шевалье в своей книге решила пофантазировать на тему обстоятельств, при которых Вермеер написал свое главное полотно. Кому-то данное произведение, судя по рецензиям, показалось скучным, а я, наоборот, люблю такие неспешные книги, которые полностью погружают меня в то время, о котором они были написаны. В центре сюжета находится молодая девушка, которая служит горничной в доме Яна Вермеера, которого Шевалье изобразила бабником, который живет на деньги своей жены. Именно с нее художник и написал свою «Девушку с жемчужной сережкой».

«Дівчина з перловою сережкою» Трейсі Шевалье – це роман про історію створення одного з найпомітніших полотен в історії світового живопису, а саме однойменної картини нідерландця Яна Вермеєра. Тут варто зробити невеличку паузу і зазначити, що справжня історія цього портрету так і залишилась для нас невідомою, а те, про що йдеться в даній книзі – вигадка письменниці. Тому мені ще більше незрозуміло, що спиняло Трейсі Шевальє від того, щоб вигадати направду цікаву історію, а не те, що вийшло у неї в результаті. Зазвичай я майже не критикую книги, але в даному випадку мушу сказати, що особисто мені «Дівчина з перловою сережкою» видалась дуже нудною. У творі буквально нічого не відбувається. Сюжет обертається навколо служниці Яна Вермеєра, яку він одного разу вирішує намалювати, попередньо прикрасивши її вушко перловою сережкою своєї дружини, яку він безліч разів зраджував. Екранізація роману сподобалась мені куди більше за першоджерело, але все це лише справа смаку, тому пробуйте – можливо, вам сподобається.