Остап Українець "Дискордія". Український письменник та перекладач. Нарешті я її прочитала. Коли я писала враження від другої книги автора, я ще не знала, що "Дискордія" вже вийшла. Але дізналась, майже відразу після написання рецензії "Канцелярія хрестових походів". Тепер до книги. Історія починається з того, що Ігнацій та Ян прямують до Перемишля. Та так стається, що вони зупиняються біля однієї корчми. Народ там своєрідний. Результатом цієї історії стає арешт Ігнація. Однак не все так просто. Як говорив автор у попередній книзі. В нього була ідею щодо Весни народів. (сподіваюсь правильно пам'ятаю). Як відомо "Весна народів" - це низка революцій 1848-49рр., які відбувались в Європі та не лише там. Україна теж входила. І от ця панорама революцій. Ці життєві питання. Рішення. Події які відбувались (сцена із вибухом, мене налякала. Чисто проведіння врятувало...). Я мала змішані почуття. Від захвату до суму і плачу та щему на серці. Історія. Яка вона на справді? Ніхто не скаже. Однак цю книгу я проковтнула за декілька днів. І тепер хочу перечитати весь станіславський цикл з самого початку. Він складається з: "Малхут" - дебютна книга автора. Саме там ми знайомимось із Ігнацієм-адвокатом. Та ще паралельно відбуваються події пов'язані із Станіславом Потоцьким. "Канцелярія хрестових походів" - тут взагалі троє різних людей прямує в одне місце, ще й чимось пов'язані між собою. І "Дискордія". Хотіла додати, що по хронології іде спочатку "Канцелярія...", далі "Дискордія" і потім "Малхут". Хоча, напевне таки варто читати, в тому порядку в якому воно виходило. Так навіть цікавіше. Відчувається, як автор докладав зусиль пов'язані із мовами в книзі. Ви зустрінете їх тут багацько. Я вдячна також людям, які допомагали в цьому. Адже було цікаво місцями здогадуватись, що означає те чи інше слово. З досвіду перших двох книг, я памятаю як спочатку читала наприклад польське речення і намагалась здогадатись, що воно значить і лише потім дивилась переклад нижче. Так само і німецька в "Дискордії"...і не лише вона. Самі дізнаєтесь коли прочитаєте. Можливо через те, що мені цікаві мови, тому і обожнюю цей цикл) Рекомендую від щирого серця) А для себе зрозуміла, що потрібно таки цікавитись історією. Та щаслива, що і далі відкриваю чутових письменників.