Мені книга сподобалась. Читалось дуже легко. Щоправда, я мала трохи завищенні очікування щодо складності сюжету. Проте не жалкую, що придбала. Роман досить атмосферний - я навіть тематичну закладинку створила. В анотації до книги є такі слова, як "горор" та "химерний", але для мене це була скоріше Cozy Story для вечірнього читання. Доречі тему грифів вважаю не розкритою ;) Також було дуже цікаво прочитати післямову/подяки в кінці книги, де авторка ділиться тим, як до неї прийшла ідея для написання даної історії. Рекомендую до прочитання, коли хочеться чогось легкого з відтінками горору.

Саманта - ілюстраторка, яка після розлучення шукає спокою й купує великий старий будинок у сільській Північній Кароліні за смішні гроші. Будинок величезний, з купою кімнат, садом і... вбудованим скелетом людини в стіні однієї з ніш. Скелет справжній, старий, і, здається, не проти нового мешканця. Кінгфішер пише в своєму фірмовому стилі: готичний жах з сильною героїнею, чорним гумором і химерними елементами. Саманта - практична, цинічна жінка за сорок, яка не боїться бруду, ремонту й дивних сусідів. Вона потроху облаштовує будинок, знайомиться з місцевими диваками й намагається зрозуміти, що за історія з цим скелетом. Жах тут не кривавий - він повільний, атмосферний: будинок "дихає", скелет ніби спостерігає, а сад ховає свої таємниці. Але Кінгфішер балансує страх гумором - Саманта коментує все з сарказмом, а сусіди додають шарму й тепла. Мені подобалося, як книга поєднує cozy mystery з готичним жахом: ти переживаєш за героїню, але й посміхаєшся з її думок. Фінал - несподіваний, зворушливий і логічний. Коротка, читається легко, з сильною героїнею, за яку вболіваєш. Рекомендую - ідеально для осені, з чаєм і відчуттям, що будинок може бути живим.

Написано в стилі Кінгфішер, читається легко та швидко (я впоралась за день). Горрор з дотепними жартами та живими персонажами. Однак мені чогось не вистачило. Сама не знаю чого конкретно, просто не ідеальна історія, але все одно книга варта уваги, хоча б заради лекцій з ентомології.