Потойбічні сили, таємничі події, незбагненність стихій і людське безсилля перед ними – все це містить збірка оповідань Стефана Грабінського «Демон руху. Книга вогню». Герої оповідань своєю примхливістю, дивними уподобаннями й безглуздими, часом протиприродними вчинками чимось нагадують персонажів творів Гоголя і булгаковських дурноголових працівників Театру-вар'єте та й Будинку літераторів з «Майстра і Маргарити». Однак, на відміну від містичних подій, описуваних Гоголем і Булгаковим, від яких відверто віє чортівнею, пан Грабінській у своїх описах досягає ефекту природності й навіть буденності. Ніби страшні й неймовірні історії, які відбуваються з героями, дійсно трапилися в житті. А й справді, хіба мало в історії людства відомо дивних сексуальних відхилень, як наприклад у героя оповідання «Полум'яний шлюб» Кожебицького? Цей привабливий молодик був здатний на статевий акт з жінкою тільки під час пожежі. Чи не сурмлять звідусіль про паронормальні явища та унікальні здібності медіумів, як у Гелі в «Музеї чистилищних душ»? І чи не чули ми раніше про таких, як, на перший погляд, невинна дівчина Магдалена з оповідання «Червона Магда», що володіє суворим даром теле/психокінезу, за допомогою якого влаштовує жахливі пожежі з великою кількістю жертв (тут Стівен Кінг з його «Керрі» явно запізнився, Грабинський був набагато раніше). Всі ці згадки про надприродні здібності, з якими ми стикаємось чи не кожного дня, лише підштовхують до усвідомлення правдоподібності подій, описаних письменником. Єдиний персонаж «Вічний пасажир» Агапіт Ключка, який попри свою дивакуватість та хворобливу замріяність залізничними подорожами й отримане від доглядачів станції призвісько «нешкідливий псих» виглядає цілком нормальною людиною і ніби врівноважує всю збірку оповідань Грабинського. Загалом же збірка «Демон руху. Книга вогню» своєю гнітючою атмосферою таїнства й неминучої небезпеки немов синтезувала всі ознаки захоплюючого трилера. І, без перебільшення, таїть у собі масу прекрасних ідей для сценаристів, творців «липкого жаху».

Стефан Грабинський – польський письменник, що творив у жанрі жахів, до чого його спонукала, можливо, й атмосфера Львова, де він проживав. Надприродні сили, про які він пише, діють дуже переконливо й реалістично, і цей ефект підсилюється ще й тим, що герої творів часто розумні та освічені люди, здатні логічно пояснювати цей світ. Тож вплив таємничого на їхню психіку змушує часом здригатися й відчувати, як мороз іде по шкірі. Сьогодні Грабинський звучать цілком сучасно, оскільки пише він про такі, зокрема, речі, як залізниці, потяги — саме тут його герої натрапляють на незбагненне. І збірки “Демон руху” та “Книга вогню” цікаві й особливі саме тим, що вони вузько тематичні: в одній дії відбуваються на залізниці, а друга – присвячена темі пожеж.