Трохи дивна книга, де ми наче підслуховуємо плітки і підглядаємо у шпаринку за не дуже гарними людьми.

Було важко читати, прям нудило, наче зібрали історії жовтої преси. Як на мене зовсім неправдоподобна історія сина Артема. Книга не про подумати, не про натхнення. Єдине сподобався опис катастрофи та матча по американському футболу.

Роман Макса Кідрука про рейс 341 — це потужна суміш драми, трилера та глибокої психології, яка не відпускає від першої сторінки. Автор майстерно занурює читача в життя різних людей, показуючи, як випадкові пасажири з протилежними долями стають єдиною спільнотою перед лицем катастрофи. Особлива сила книги — у правдивості переживань героїв: страх, надія, відчай і боротьба за людяність у нелюдських умовах відчуваються до дрібниць. Це не просто історія про виживання після авіакатастрофи — це роздуми про природу людини, про те, що робить нас людьми там, де немає жодних правил. Читається на одному диханні й залишає емоційний післясмак, який довго не відпускає.