"Цвіт яблуні" - новела видатного українського письменника та громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського. Хоча сам автор визначав її як етюд. Написана у 1902 році. Це невелика історія, але надзвичайно трагічна та сумна, яку боляче та важко читати. Вона вражає в саме серце. Адже це смерть близької людини, біль утрати. Велике та непоправне горе. Горе, від якого ніде сховатись та втекти. Головний герой - письменник, у якого вмирає єдина дитина. Його Оленка. Несправедливо, адже кому потрібне це маленьке життя? Нещодавно вона ще бігала в саду, повна енергії та сил, приходила розпашіла побажати доброї ночі, тішилась жовтими капцями з помпонами. А що тепер? Напівзаплющені повіки, маленьке тільце, з вуст якого злітає ледь чутний свист. Матір вся заплакана та згорьована. Лікар, який виходить з кімнати і по очах якого зчитується, що все, надії та порятунку немає. Батько понад усе на світі зберіг б своїй дівчинці життя, але це неможливо. Він розуміє, що не в змозі їй нічим допомогти. Єдине, що йому залишається - це нарвати цвіт яблуні і обсипати бездиханне тіло зі всіх боків. Все передано чудовою мовою, повною красоти та незабутніх емоцій. Тільки людина без почуттів може залишитись спокійною та непорушною після прочитання цієї новели. Дуже сильний твір, майстерно написаний. Історія, яка пройнята трагізмом, але так легко читається. Зачіпає просто до глибини душі.