Гуманітарні науки завжди займали центральне місце в освіті, оскільки вважалися необхідними для формування компетентних демократичних громадян. Але зараз, стверджує Нуссбаум, уявлення про цілі освіти змінило напрям у всьому світі. Все частіше головною метою навчання виявляється формування навичок економічної продуктивності, а не критичного мислення й емпатійності. Цей короткозорий фокус на прибуткових навичках підриває здатність людини критикувати владу, зменшує симпатію до маргіналізованих та інакших, а також знижує компетентність у вирішенні складних, глобальних проблем. Втрата цих базових здібностей ставить під загрозу здоров'я демократій і надію на гідний світ.

У відповідь на цю жахливу ситуацію Нуссбаум стверджує, що людство повинне протистояти спробам звести освіту до інструменту валового національного продукту. І, навпаки, працювати над тим, щоб відновити зв'язок освіти з гуманітарними науками, дати можливість формуватися як справжні демократичні громадяни своїх країн і світу.