Це радше детектив, ніж трилер. Тут немає різких поворотів сюжету чи шокуючих моментів, але є напруга — така, знаєте, дозована, яка поступово наростає. Авторка дуже вміло подає інформацію: по трохи, шматочками, і ти непомітно все глибше занурюєшся у цю історію, у ці “тенета” правди і брехні. Уявіть: ви — адвокатка, і вам телефонує ваш колишній однокурсник… із в’язниці. Він просить допомогти довести свою невинуватість. Звучить просто? Звісно, ні. І це лише початок. Я дуже люблю формат юридичних детективів — з протоколами допитів, судовими засіданнями, деталями розслідування. І тут усе це є, що для мене великий плюс. Окремо сподобалося, що історія ведеться від двох ліній: адвокатки, яка розслідує справу, і жертви, чия історія поступово розкривається. З кожним розділом таємниця вбитої відкривається все більше і більше, і ти постійно думаєш: «О, я вже зрозуміла, хто це зробив»… Але фінал реально здивував. Оце той випадок, коли я точно б не здогадалася 😄 І в кінці постає питання: "А хто ж насправді це "чудове подружжя"? Єдине у кінці мені трохи не вистачило опису психологічного стану головної героїні (жертви), так би краще розкрилася остання сцена і було б зрозуміліше, що сталося.

Прочитавши багато книг у жарні детектив, можу із впевненістю сказати що книга однозначно вартує витраченого часу. Було цікаво сторіка за сторінкою дізнаватись історію як із сторони адвоката, яка веде справу, так і з сторони жертви. У фіналі хотілось би більш розгорнотого опису причин і передумов для вбиства. Фінал мені видався не до кінця логічним.

Чудове подружжя - Кімберлі МакКрейт. Це триллер в якому багато всього. Аж занадто. Так би мовити передали куті меду. Кожнісінький персонаж має якісь скелети в шафі. І їх діапазон просто вражає від алкогольної залежності до сексуального насильства. А ще на початку багато якихось нюансів юридичної справи США в які я не мала бажання поглиблюватись і намагатись зрозуміти. Тому мене це драувало. А ще муляло око про постійне нагадування матеріального становища всіх героїв. І середнього там немає. Всі або в дитинстві були бідними як церковні миші або народились з срібною ложкою в роті. Такі ж качелі залишились і в дорослому їх віці. Але написано загалом гарною мовою, злочинця ви навряд чи вгадаєте до кінця книги і інтрига накручується з кожною сторінкою. Загалом то добрий гостросюжетний роман, просто мене деякі моменти муляли Ліззі Кіцакіс працює юристом в гарній компанії. Не її робота мрії але таким чином можна виплатити кредити чоловіка алкоголіка. Понаднормовий день, проблеми в шлюбі, а тут для повного щастя вигулькує старий університетський приятель. При чому зявлеється не те щоб ні звідки, а з однієї з найстрашніших тюрем Нью Йорка. Його звинувачують у вбивстві дружини. Ліззі влазити в це лайно не хоче але незрозумілі мотиви боса таки змушують її взятись за цю справу. І почавши розслідування та збір доказів вона раптово розуміє, що шлюб з алкоголіков то не найстрашніше, що може бути в подружньому житті.