Book Black and Silver

Real title: Чорне і сріблясте
0
1
Product code: 689557

Book Black and Silver

Real title: Чорне і сріблясте
0
1
Product code: 689557
Format
Book language
Publisher
Year of publication
About book

This is an automatically translated description

Thanks to this book by an extremely perceptive and observant young writer, one can once again see how closely life and death are connected, even closely intertwined, and how strong mutual influences exist between them. On the other hand, this is a very realistic story about a family and the relationships between its members. As in his first novel, Paolo Giordano again speaks about loneliness - where can we do without it! - and how people try to overcome it. Despite its short length, this masterfully written, stylistically flawless and somewhat elegiac novel will come up in your memory more than once, prompting reflection and leaving a strange bittersweet aftertaste.

Details
Number of pages
128
Reviews
0
1
Олена Леус
14 January 2024 y.
Стосунки і почуття
Немає закрученого сюжету, тільки стосунки і почуття. Фантастична книга. Прочитала її до кінця і зрозуміла що вона не така проста як здається, і аби зрозуміти весь задум автора варто повернутися і прочитати ще раз. Але обережно, вона непроста. І хто мав недавно досвід догляду за близькою людиною хворою на рак, краще відкласти, поки спогади не почнуть тьмяніти.
Валерія Бабич
13 November 2020 y.
Цінувати життя і все, що ми маємо
Ми всі крутимося у цьому житті, прагнемо чогось досягти, щось дізнатись, зрозуміти; і під час цієї 'біганини' ми зовсім забуваємо жити і насолоджуватись тим, що ми маємо. Книга розповідає історію однієї сім'ї, яка вирішила найняти доглядальницю для вагітної дружини, але ця жінка літнього віку стала ще однією бабусею для хлопчика: 'Коли народився Емануеле, ми вже були надто пещені, щоб відмовитися від її послуг. З Нориної доглядальниці пані А. перетворилася на няню для нашого сина - так, наче те друге заняття було природним продовженням першого. І хоч до того Бабетта ніколи не піклувалася про новонароджених немовлят, одразу ж з'ясувалося, що вона дуже добре - по суті, набагато краще за нас - знається на тому, що треба робити і чого робити не варто.' (27 ст.) Але хвороба пані А. (Бабетти) все зруйнувала, вона припинила їздити до них, оскільки їй потрібно було лікуватись і відпочивати. Життя, наче, зупинилось і для пані А., і для родини; все почало змінюватись у гіршу сторону: 'Дезертирство пані А. стає помітним у нашій оселі дуже скоро; про нього свідчать численні ознаки занедбаності, а насамперед - Норин письмовий стіл. Стоси паперів, які й раніше здіймалися вгору, ніби якісь середньовічні вежі, тепер уже сягають небезпечної висоти і зрештою один за одним обвалюються, утворюючи суцільну паперову кучугуру.' (32 ст.) Варто зазначити ще одне - ми самі вирішуємо коли і з ким нам бути щасливими: 'Зрештою, ми ж майже ніколи не почуваємося щасливими чи нещасливими через те, що відбувається; щасливими чи нещасливими нас робить 'сік тіла', тобто рідина, яка тече всередині, а в неї вона срібляста, кольору розплавленого срібла - найсвітлішого серед металів, найкращого серед провідників, найбезжальнішого серед відбивачів.' Таким чином говорить чоловік Нори про свою дружину. А чорний колір слугує у цій книзі для позначення хвороби.
livolegz
23 January 2020 y.
Недоцільний образ
Читав багато позитивних відгуків на цю книгу, і тому покладав на неї досить великі сподівання. Велику роль також відіграла якість видання гарна обкладинка, цупкий папір -"Видавництво Старого Лева" як завжди на висоті. Але після прочитання самої історії в мене не виникло якихось сильних емоцій. Розберемо по порядку, з плюсів: так, досить добрий стиль письма. Цікава структура оповіді, в якій нема якоїсь чіткої хронології, це радше спогади головного героя, і ми по троху збираємо цілу картину пазла. Не дивлячись на таку складнувату структуру -твір читається легко. Перший мінусом для мене став один з центральних образів книги -красивий птах, що з'являється перед головною героїнею і віщує їй смерть. В ході сюжету герої часто думками повертаються до неї, але по суті, якщо прибрати цей образ-абсолютно нічого в сюжеті не зміниться. Так, це гарне порівняння, але у важливості сюжету воно займає непропорційно мале місце у порівнянні з обсягом тексту, виділеного на цей образ. Більше схоже на спробу розтягнути оповідання і видати його за роман. Також досить незрозуміла задумка, що на протязі всієї книги не називається ім'я героїні, яка й побачила цього загадкового птаха, її іменують "пані А." ЇЇ ім'я вимовляється лише один раз за всю книгу і є її заключним словом. Особисто я не зрозумів доцільність цього ходу. Як висновок, на мою думку, краще було б скоротити цей твір і зробити з нього просто гарне оповідання.
Do you have any questions? 0-800-335-425
Contact us