Я абсолютно нічого не очікувала, замовивши якось цю книжку по акції. Так, анотація цікава, але скажу чесно: про автора нічого не знала і ніколи не читала. І це, мабуть, зіграло мені на руку ще більше. Адже коли не маєш очікувань від книжки, то чистіше задоволення отримуєш в кінці. Треба сказати, що тут моє задоволення було стовідсотковим і безповоротним, з першого речення і до останнього. Небанальний, хоч і загалом простий, сюжет. Яскраві, хоч і інтровертивні, персонажі. Ранковий потяг. Дорога на роботу. Хаотичні сторінки в папці головного героя. Машина, що безжально жере вже нікому непотрібні книжки. Герой, чия втрачена кінцівка стає книжковим накладом. Дівчина із громадської вбиральні, яка так чудово пише. Вечірній потяг. Дорога додому. Про все це і ще трохи більше автор пише живо, цікаво, з притаманним тонким гумором, у своєму неповторному стилі. Легко. Захопливо. Так, що неможливо відкласти історію в бік і зайнятися чимось іншим. Ні, треба дочитати тут і зараз (добре, що сторінок не багато). Бо що в кінці? Чи знайде чоловік жінку? Чи потрібно жінці, аби чоловік знайшов її? Чисте задоволення! :)

Легка та романтична книга на вечір. Головний герой обожнює книги так само сильно, як і ненавидів власну роботу. Що й не дивно. Коли любиш читати, то з дня у день знищувати книжки тонами те ще випробування. Саме тому наш герой рятує сторінки й читає їх у голос, кожного ранку в експресі по дорозі на роботу. Його життя замкнене в колі дім - робота - дім, та все кардинально змінюється, після того, як він знаходить флешку. На ній такий собі щоденник дівчини, яка з дня у день працює у міській вбиральні й у всій красі описує своїх постійних відвідувачів. В таку дівчину не можливо не закохатися. Лишається лише знайти її в реальному житті. Чуттєва історія зі щасливим фіналом. Автор майстерно описує всі тонкості людського характеру на прикладі головних героїв та їхнього оточення. Написано гарно, лаконічно й цікаво. Однозначно рекомендую. Книга для відпочинку та підняття настрою. Після прочитання лишається доволі приємний відбиток.

На самом деле, смотря на такую красивую обложку и на автора-француза я представляла романтику прошлых лет, кофе с круассанами, размеренный стук колес... Но история меня удивила. Она о молодом человеке, который работает на заводе по утилизации книг. Он одинок, ненавидит свою работу и нашел для себя "хобби" чтобы отвлекаться от работы и монотонности будней. По дороге на работу он читает вслух в поезде странички книг, которые ему удалось найти после переработки. Это совершенно разные страницы из разных книг. Просто отрывки без начала и без конца. Но Гилену Виньолю нравится такое чтение и нравится слушателям в его вагоне. Не смотря на одиночество, у Гилена есть друзья-коллеги по работе и золотая рыбка в аквариуме. У одного его друга, Джузеппе весьма шикирующая история. Так что сюжет развивается не только вокруг главного героя и его маленького хобби. Но главное стремление человека это найти того, кто его полюбит и лишит бремени одиночества. По-этому у Гилена появляется цель - найти таинственную девушку чьи рукописи случайно попали к нему в руки. Но простой дешевой романтики тут не будет. Ведь у девушки тоже профессия не из простых, Жюли работает в общественном туалете торгового центра) Более несуразную книгу надо ещё поискать. Тут читаешь то что совсем не ожидал прочитать! Книга короткая, без лишней "воды". Необычные жизни самых обычных людей. Посоветовала бы я эту книгу как обязательную для прочтения? Нет. Она довольно специфическая и не всем может понравиться. Но в целом читать было по меньшей мере необычно.