Читалась мені ця невелика за обсягом книга довго і важко, і не тому що не цікава, а тому що дуже насичена. “Манускрипт” - це як історична хроніка, вплетена в художню канву. Ти ніби читаєш підручник з історії, але замість сухих фактів і куцих дат, образи людей наповнюються життям, чеснотами і пороками, вчинками і мотивами. А ще на сторінках оживає стародавній Львів, який так хотілося б побачити власними очима. Події книги розповідають про часи заснування греко-католицької (уніатської) церкви, часи коли Львів був посполитим. Про боротьбу українців за православну віру і гідне місце у своєму ж місті. Книга немає як такої сюжетної лінії, це просто оповідь подій з щоденного життя міста. Але в цьому є свій шарм, бо ти повністю занурюєшся в львівську атмосферу. Мені ще й допомагало, що кожну описану вуличку і будинок я знаю))) Трошки збивало те, що автор не дотримується однієї часової лінії і стрибає, то в минуле, то в майбутнє. Насправді книга дуже глибока. Автор не скупиться на власні розлогі роздуми і метафори. А ще дуже болить, що стільки часу минуло, а нічого не змінилось. Ми й зараз часто відчуваємо себе чужими у чужій же країні, мовчки пристосовуємося замість того, щоб відстоювати своє…