Сюжет будується навколо на перший погляд незначної деталі, яка поступово виявляється ключем до злочину - розслідування розгортається спокійно, через уважне слухання свідків і зіставлення фактів, без поспіху і зайвих ефектів. Атмосфера стримана, майже буденна, але саме це підсилює відчуття тривоги, адже небезпека ховається у звичних словах і жестах. Персонажі виписані лаконічно, їхні мотиви відкриваються не прямо, а між рядків. Для мене оповідання цікаве тим, як з простої ситуації виростає точна і холодна логічна пастка - фінал залишає відчуття елегантного і дуже продуманого рішення.