Книга української письменниці Марії Ряполової «Бурецвіт» потрапила до мене цілком випадково – мені порадили її як непогане українське фентезі. Цей жанр загалом я люблю, але саме з українським його варіантом до цього знайома не була. Головним героєм роману є хлопець Бурецвіт, який через певні події (про які я тут розповідати не буду, аби не наспойлерити), зовсім скоро має втратити власну душу (її забере чаклун). Допомогти його , щоб цього не трапилось, береться дівчина Лірина, в чий магазинчик росли Бурецвіт потрапляє також випадково. Тут просто необхідно зробити невеличку паузу, аби сказати, що торгує Лірина не звичайними вазонами, а, можна сказати, чарівними. Тут вам і квіти, які годуються виключно людської кров’ю, і кущі, які співають, коли господарі повертаються додому, і водорості, які понад усе люблять сперечатись, і багато-багато іншого. Лірина, Бурецвіт і двоє їхніх друзів разом спробують знайти вихід із патової, здавалось би, ситуації. «Бурецвіт» - не шедевр, але дуже приємне читання, яке складе вам гарну компанію.

Купити й прочитати цю книгу мене підштовхнуло те, що її авторка, Марія Ряполова, навчалась в одному зі мною навчальному закладі кілька років перед тим, як я туди вступила. Крім того, «Бурецвіт» отримав якусь літературну премію, що завжди лише в плюс. Та й жанр, в якому написано твір, а саме фентезі, належить до числа моїх улюблених. У книзі йтиме мова про дівчину, яку звуть Лірина. Вона – власниця магазину рослин. І не просто крамнички з квітами та вазонками, а місця, де продаються справжні дива. До прикладу, водорості, які співають серенади. Або троянди, які годуються краплинками крові. Чи мініатюрні кущики, які можуть зцілити розбите серце свого господаря. Якось у крамничці Лірини з’являється такий собі Бурецвіт – хлопець, якому потрібна допомога Лірини у дуже непростому завданні. І навіть не одному завданні, а цілому квесті! Але чи впораються вони? Читайте у фентезійному романі «Бурецвіт». Так, це не якийсь там літературний шедевр, але дуже приємна і досить цікава книга, тому можу порекомендувати її.

Якось на порозі квіткової крамнички Лірини виникає незнайомець. Тут варто зробити паузу й зазначити, що її магазинчик непростий: тут всі рослинки – магічні. Співучі кущики, троянди, що готуються краплями крові, водорості, яку дуже люблять сперечатись й таке інше. Незнайомець – це хлопець, що зоветься Бурецвітом. Йому необхідно знайти орхідею долі, а Лірина має стати його провідником. Разом вони переживуть багато пригод та потрясінь. Трійко героїв (до них приєднається ще й учень Лірини) наполегливо шукатимусь рідкісну квітку, яку Бурецвіт мусить віддати чаклунові. Роман Марії Ряполової «Бурецвіт» потрапив мені до рук випадково. Раніше нічого нечула про цю письменницю. Не можу сказати, що книга мені якось дуже особливо припала до душі, але процес читання був цікавим, я зовсім не шкодую, що познайомилась з цим зразком не такого вже й поширеного вітчизняного фентезі. Чи рекомендую я цю книгу іншим? Так, якщо тільки ви любите фентезі і прагнете прочитати не найгірших його український зразок.