"Поправка - 22" це один із найскандальніших та найпопулярніших антивоєнних романів, від якого просто неможливо відірватися. Тут стільки абсурдних та просто неможливих моментів, але книгу неможливо відкласти в бік. Історія розповідається від імені пілота Йоссаріана, який уже відлітав свою норму польотів, тому його ось-ось мають відправити додому. А щоб під час чекання обробки його документів чоловіка ненароком знову не відправили літати під обстрілом ворожих винищувачів, Йоссаріан намагається вдавати хворого і відлежуватися в лікарні. І він не один такий. Ніхто з пілотів не хоче наражатися на кулю, через війну, у якій вони і брати участь не хотіли. Але як тільки пілоти робили свою норму польотів, з вищого штабу приходили нові збільшені норми. І так по колу, і знову, і знову. Чоловіки проводять свої будні лише в надії не загинути, відлиняти від обов`язкових вилетів, пошуку способів відправитися додому, а ще хоч якійсь можливості заробити грошей, і можливо навіть трішки порозважатися із жінками.

Если он летает, значит, он сумасшедший и, следовательно, летать не должен; но если он не хочет летать, — значит, он здоров и летать обязан. Это и есть уловка-22, если кратко. Роман Джозефа Хеллера с первых страниц давит читателя количеством персонажей. Каждая глава носит имя или прозвище одного из героев, линия судьбы которого вплетается в канву общей истории. А весь этот клубок из человеков и обстоятельств, катясь под горку фабулы, наращивается в снежный ком абсурда, что своей титанической массой к концу повествования сносит все отбойники разумного. Шпилем-громоотводом здесь устроился капитан Йоссариан, чей образ красной нитью следует сквозь каждую главу. Перед его и нашим, читательским, взором книжная реальность из невинной комедии об армейской бюрократии личинкой сарказма перерождается в уродливую сатиру, буквально пожирающую жизни главных и второстепенных героев. "Уловка-22" неоднократно заставит улыбнуться, а потом крепко задуматься над зашкаливающим количеством парадоксов. Если читали Швейка, то по настроению это практически то же самое. Только в декорациях Второй, а не Первой, мировой войны. К прочтению рекомендуется. 5 из 5