Третя книжка, яку я прочитала Наталії Гурницької. І знову я в захваті. Тому, що авторка дуже гарно поєднує три книжки не просто змістом, а й атмосферою. Спочатку все дуже ніжно та романтично відбувається. Закоханість двох юних сердець. Ніжно описані їхні побачення з присмаком суниці. Потім дуже різко це обривається, трагічна загибель молодого юнака, з яким були ніжні почуття у головної героїні - Ірени. Потім з часом Ірена зустрічає значно старшого чоловіка, в якого несподівано для самої себе закохується. Їхні побачення вже описані не такі ніжні, але теж цікаві. Дуже швидко вони одружуються з Анджеєм, з'являються діти. Все здавалось би чудового, але приходить війна. Жорстоке поводження, арешт чоловіка та заслання Ірени в Казахстан. По дорозі Ірена вагітна і втрачає ненароджену дитину, зовсім маленьку донечку вона рятує від смерті у вагоні та віддає чужій людині, яка обіцяє її вберегти. Та з найстаршою дочкою вона доїжджає до Казахстану, але там вона втратить доньку. Після цього вона морально виснажена. Але вона працює та виживає далі. Але доля цієї жінки вже зломана і виправити це шансу немає..... Однозначно рекомендую до прочитання. Але спочатку варто прочитати "Мелодія кави у тональності кардамону" та "Мелодія кави у тональності сподівання"

Просто обожнюю книги Наталії Гурницької.  І коли постало завдання в осінньому бінго – письменник з моїми ініціалами, без роздуму взяла з полиці книги Наталії Гурницької. Книга дуже сильна і дуже вражає з перших сторінок. Гадалось, книга невелика за об’ємом і повинна була швидко прочитатись, але насправді книга важка, хоча і цікава, а коли я читала, на моїх очах з’являлись сльози і швидко цю книгу я не могла читати. Але все ж таки я обожнюю такі історії. Події розгортаються у передвоєнному Львові, де дуже атмосферно описане місто , та події часів Другої Світової війни. Скільки всього прийшлось  пережити головній героїні Ірені! Але це її доля, а як кажуть: « від долі нікуди не втечеш». Тут і трагічне кохання Ірени, Сталінські репресії, втрата та смерті рідних дітей, заслання в Казахстан, голод. Важко навіть уявити, яке це було життя. Історія дуже зворушлива та трепетна, а ще тут гарно передані та описані родинні зв’язки, які є вічні і ніколи не розірвуться, навіть пройшовши через століття. Особливо виразно ці зв’язки ми бачимо в кінці книги, а також, формально ця книга є продовженням двох попередніх книг Наталії Гурницької «Молодія кави в тональності кардамону» та «Мелодія кави в тональності сподівання», що теж мені дуже сподобались. Рекомендую до читання. Моя оцінка 10/10

Свого часу прочитала книги Наталії Гурницької «Мелодія кави…». Вцілому сподобались, але без захвату, тому «Багряний колір вічності» читати не поспішала. Останнім часом дуже часто почала зустрічати схвальні відгуки на цю книгу авторки навіть від тих читачів, яким «Мелодія кави…» категорично не сподобалась. Повелась на відгуки. Прочитала. У захваті. Книга досить тоненька, сюжет не розтягнутий (я б із задоволенням ще почитала), читається легко. В книзі розповідається історія життя молодої дівчини Ірени зі Львова та випробовування, що випали на її долю. Емоційно перша половина книги дуже легка, невимушена, просякнута щастям, радістю, молодістю, почуттями, викликаними першим коханням, першим поцілунком. Але настає 1939 р., війна, прихід «визволителів» у лиці «совєтів» і життя дівчини летить шкереберть. Ірена втрачає все: статки, коханого чоловіка, дітей, численну родину, батьківщину. За таких умов, здавалося б, мала втратити і потяг до життя, але ця сильна жінка витримала всі удари долі і не втратила себе, доброти, щирості, людяності. Частина сюжету зачіпає війну на сході України. Можна прослідкувати як переплітаються події з приходом «більшовиків-визволителів», «совєтів» з подіями які відбуваються досі в нашій країні з приходом прихильників «русского міра». Дві війни - зруйновані долі. А враховуючи те, що левова частка книги заснована на реальних подіях, декому може стане хоч трохи зрозумілим чому на заході нашої країни люди не занадто дружньо налаштовані по відношенню до деякого так званого «братського народу». «Багряний колір вічності» не є насиченим подіями і динамікою бестселером але, однозначно, вартий уваги. Рекомендую до прочитання.