Для найменших читачів це буде чудова історія: віршована, кольорова і з прихованим змістом. Історія від якої віє арктичним холодом та бажанням допомогти звірку отримати бажане. Новий герой – це полярний ведмідь, що, проживаючи в дуже несприятливому кліматі, вирішує поласувати медком. Має він друга в Карпатах до якого й звертається з проханням про допомогу. Ніби й нічого особливого, але дітей ця історія вчить, що свої бажання треба чітко формулювати: ведмідь хоче меду, а бджола, то інструмент для його отримання. І одночасно показує довгострокову перспективу: просто з’їсти мед привезений з Карпат не так цікаво, як влаштувати пасіку і мати того меду бочку, та ще й могти ним пригощати друзів. Найлегший шлях не завжди найкращий. До того ж, ідея, що з щирими друзями можна зробити що завгодно і ділитися з ним приємно, повинна спонукати малих налагоджувати дружні стосунки з однолітками. Бо навіть якщо ви різні – бурий ведмідь/білий ведмідь – це ще не означає, що між вами мало спільного, варто просто добре придивитися.

Придивіться уважно до назви: «Арктична пасіка» — це ж справжній оксюморон! В Арктиці не може бути ніякої пасіки, бо ж там немає бджіл. А бджіл там немає, бо не ростуть квіти. А квіти не ростуть, бо земля вкрита снігом і кригою. Та це не в тямки нашому герою Білому ведмедю, якому ні з того ні з сього закортіло поласувати медом. Добре, що в нього в Карпатах є друг, Бурий ведмідь, якому Білий посилає слізні прохання прислати спершу бджолу, тоді квітів, а наостанок ще й землі. І от нарешті Білий ведмідь збудував тепличку, насадив квітів, а його бджола наносила йому меду, та коли наш герой куштує свій солоденький медок, той йому не смакує! На щастя, саме вчасно нагодився в гості той самий карпатський друг Бурий зі своїм сімейством, і — о диво!— разом із друзями Білий нарешті зумів сповна насолодитися неповторним смаком натурального меду. "Не солодкий навіть мед, І немає втіхи в пузі, Коли сам їси, без друзів." Це одна з найкращих книжечок у серії «Читальня» (ми прочитали вже всі з першого рівня). Вона вигідно вирізняється і текстом, і ілюстраціями. Історія від Сашка Дерманського віршована, що, на мою думку, полегшить знайомство з книжечкою маленьким читайликам, а малюнки Наталі Кащак дуже барвисті і життєрадісні, що теж неодмінно сподобається малечі.