Мабуть я не доросла до цієї книги або не достатньо розумна) Більше пів року мучила цю книгу і забила, дійшла десь до половини. Є корисні моменти, але більше якогось словесного поносу автора, який не можливо витримати, забагато якихось незрозумілих слів, не потрібних вставок і концепцій. Мені здається основну думку автора можна було б донести в якомусь ессе на кілька сторінок і даремно не витрачати стільки грошей на папер і вирубку дерев...

Насім Талеб - один із найцікавіших авторів книг сучасності. Його книги несхожі на стандартні однакові книги від американських видавців, не є вилизаними та урізаними редактурою і водночас мають сенс. "Антикрихкість" - це одна із книг, що входить до серії "Incerto". Автор вважає свою книгу "Чорний лебідь" (котра теж входить у вищезгадану серію і є дуже відомою) значною мірою вступом до "Антикрихкості". В книзі розповідається про концепцію такої собі суперстійкості та суперміцності. Суть антикрихкості в тому, що це не тільки протилежність до крихкості та вразливості, це стан, при якому стреси та зміни у світі йдуть на користь. Якщо ви поглянете на статки мільярдерів, то вони в минулому 2020 році значно збільшилися, незважаючи на те, що рік був важкий та проблемний. Тобто ці мільярдери показали саме антикрихкість, зумівши отримати користь і переваги від буремних часів. В межах цієї концепції автор також пропонує періодично піддавати себе стресу для того, щоб менше стикатися з лікарями і бути більш здоровим. Як на мене, в книги є лише один невеликий недолік (який він розділяє з "Чорним лебедем) - книга занадто велика. Фактично, "Антикрихкість" можливо скоротити десь на третину без жодних втрат сенсів та ідей.