До цієї книги я підійшов майже без знань про історію Індії. Колоніалізм мене давно цікавив, але саме індійський напрямок був для мене майже «білою плямою». Тому «Анархія» стала не просто розповіддю про Ост-Індську компанію, а своєрідним зануренням у світ Імперії Моголів, місцевих князівств, європейських держав і боротьби за владу на субконтиненті. Найсильніше враження справила навіть не жорстокість британців, а усвідомлення того, що приватна компанія змогла перетворитися на силу, яка фактично виконувала функції держави. Вона мала власну армію, збирала податки, призначала правителів і вела війни. Це змушує по-новому подивитися на роль корпорацій в історії. Ми часто говоримо про імперії, королів чи держави, але тут одним із головних творців світової історії виступає комерційна компанія, для якої прибуток був головною метою. Водночас книга не зводиться до простого протиставлення «добрих» і «поганих». Так, основна відповідальність за трагедію Індії лежить на Ост-Індській компанії та британській владі, яка довгий час не контролювала власне «дітище». Але автор також показує, що британці змогли досягти успіху не в останню чергу через політичну роздробленість самої Індії. Після занепаду Імперії Моголів субконтинент перетворився на арену боротьби десятків сил — місцевих правителів, британців, французів, голландців. Складається враження, що якби не Ост-Індська компанія, на її місці цілком міг опинитися інший європейський гравець. Це, звісно, не виправдовує колонізаторів, але допомагає краще зрозуміти історичний контекст. Читалася книга для мене непросто. Не через складну мову — навпаки, Далрімпл пише доволі легко. Проблема в іншому: величезна кількість історичних персонажів, князівств, військових кампаній і політичних союзів вимагає від читача хоча б базового розуміння історії Індії. Якщо такого фундаменту немає, перша половина книги місцями нагадує спробу скласти пазл із тисячі деталей. Лише поступово цей хаос починає перетворюватися на цілісну картину. Окремо відзначу фінал. Після масштабної й детальної розповіді мені не вистачило більшого авторського узагальнення. Хотілося побачити ширші висновки про спадщину Ост-Індської компанії та її вплив на сучасний світ. Закінчення здалося надто стрімким порівняно з тим, наскільки детально автор вибудовував історію до цього. Попри ці зауваження, книга дала мені головне — не набір дат, а розуміння того, як слабкість державних інститутів, боротьба за ресурси й неконтрольована влада можуть змінити долю цілих народів. Вона також нагадує, що історія не завжди твориться лише монархами чи урядами. Іноді її визначають компанії, які починалися як звичайні торговельні підприємства. Рекомендував би «Анархію» тим, хто вже цікавиться історією Британської імперії, Індії або колоніалізму. Для першого знайомства з темою книга може виявитися непростою, але якщо подолати її щільність, вона дає дуже цілісне уявлення про одну з найважливіших історій становлення сучасного світу.