Той самий момент, коли кожне речення змушує мене насолоджуватися. Кожна фраза відгукується в серці. Якщо ви не знаєте чим себе відволікти від навʼязливих думок про те " А як би було краще, якби я не поїхав- ла" Раджу обовʼязково

Історія трохи розтягнена і подекуди стає нудно. Але все йде до логічного завершення. Деякі люди люблять тільки один раз в житті і тільки одну і ту ж людину. І навіть, якщо вони зараз не разом,все відбувається в їхньому житті веде їх до логічного кінця - бути разом.

Неспішна, розмірена розповідь про молоду дівчину з Нігерії та її мандри Америкою. Події книги охоплюють приблизно 2000-2010 роки - сучасні штати, але досі обтяжені расовими упередженнями та стигмами. Дуже сподобався стиль письма: приємна мова, не скута і не «занадто», відгукується. Окреме дякую за верстку (обкладинка - вау, софттач, розкривається книга - вау, книголав молодці). Мені було надзвичайно цікаво пізнавати світ очима головної героїні. В книзі описуються труднощі, які спідкають темношкірих людей в різних середовищах, навіть рідних місцях. Тема розкрита максимально: читач розуміє комплексність проблеми, її різнобокість, яка залежить від контексту ситуації, минулого та досвіду окремих людей. Тема не проста але текст не тисне. Він дає відповіді, повне бачення расизму і того як з ним доводиться мати справу. Пояснює (хоча це мало ди бути очевидним), що не всі темношкірі однаково дивляться на одні й ті самі питання, навіть якщо виросли в одному регіоні. Все це розглядається через життя і досвід молодої дівчини, чиє остаточне формування як особистості завершилось на чужині. Якщо ви чекаєте динаміки і глибокої драми ця книга не для вас. Сюжет розвивається плавно та повільно. Книжка правдива та відверта, нічого не приховує. P.S.: головна героїня не має вам подобатись, люди не ідеальні, люди складні і різні