Книгу шотландського письменника Джейсона Джонсона "Аліна" я купила зовсім випадково. Привабила не лише ціна, а й обкладинка. Прочитавши анотацію, я зрозуміла, що варто купити. Сюжет книги видався мені надзвичайно заплутаним та незрозумілим (до того я не читала ні творів Джейсона Джонсона, ні Ірвіна Велша). Знайомство з Аліною надзвичайно просте. Це 18-річна дівчина, яка, через борги хворого батька, змушує заробляти гроші, "продаючи своє тіло" через веб камеру. Для надто чутливого читача речі, описані про неї в книзі можуть здатись мерзенними (чого лиш бракують сцени з Аліною та ГАДАКОЮ) Друга сюжетна лінія значно складніша. Довго не могла втямити, як Генрі опинився у в'язниці, коли його було випущено і хто взагалі такий Шафф, і чому ці двоє увесь час "тусуються" разом. Інколи доводилось перечитувати тричі, перефразувати по-своєму речення і аж тоді (можливо) зрозуміти, що автор своїми словами хоче донести. Чесно кажучи, я двічі закидала цю книгу і читала ну дууже довго (хоч вона зовсім невелика). Але все ж у мені знайшлось сил, аби її подолати (останні 90 сторінок справді мене зацікавили). Одним словом, "Аліна" достатньо специфічна книга, за яку можуть взятись такі ж специфічні та оригінальні читачі. Моя оцінка - 3/5

Якщо вам не байдужа література контркультури загалом, або ж ви любите книги Ірвіна Велша зокрема, вам просто необхідно прочитати і невеликий роман Джейсона Джонса «Аліна», який вийшов у «Видавництві Жупанського». От за що я люблю це видавництво, так це за те, що вони перекладають таких авторів, якім іншим шляхом навряд чи потрапили б до українського читача. Сама книжка невелика, в м’якій обкладинці, але це цілком виправдано невеликою ціною. Читається роман непросто, оскільки в ньому йдеться про непрості речі. Тут вам і соціальна несправедливість, і неможливість знайти своє місце під сонцем після перебування у в’язниці, і намагання заробити собі на прожиття способами, які в благопристойних людей викликають дрож. До речі, книга названа за іменем однієї з ключових персонажів роману – румунської дівчини Аліни, яка виставляє своє тіло через веб-камеру, а заможні іноземці їй за це платять. Не завжди приємна книга, але якщо ви любите подібну літературу, то цей роман мусить бути у вашому списку на прочитання, тому можу рекомендувати.

Книгу шотландського письменника Джейсона Джонсона «Аліна» не просто так порівнюють з творчістю ірландця Ірвіна Велша – вони справді схожі, адже належать до жанру контркультури. Та й за атмосферою книги побідні. Звісно ж, Джонсон не такий майстерний, як Велш (бо це насправді важкувато!), але знаходиться десь дуже близько до нього. «Аліна» - це книга про кількох людей, які – кожен зі своїх причин – опинились майже на соціальному дні. Вони живуть в різних кінцях Європи, але проблеми в них дуже схожі (принаймні на філософському рівні). Так, одним з центральних персонажів є хлопець Генрі, який недавно вийшов з тюрми і тепер не може знайти своє місце (та й недуже його шукає, якщо бути відвертою). Ще один персонаж – та сама загадкова Аліна, яка й дала назву книзі. Їй вісімнадцять, і вона заробляє собі на життя, працюючи веб-моделлю. Одразу ж мушу попередити, що «Аліна» - це читання не для людей з витонченим смаком та тонкою душевною організацією, адже воно дуже жорстке. Але книга однозначно вартує вашого часу.