Моя улюблена історія в стилі академки - молоді боги, які вчаться керувати своїми силами та жити у новій для них реальності. Ну і звісно вечірки, вино і почуття - куди ж без них у студентів. Оповідь дуже енергійна: події мчать уперед, студенти зникають, плетуться інтриги та нависає загроза, адже Колесо Долі почало свій шлях. Дуже мені імпонує як авторка майстерно поєднує божества із різних пантеонів, як описує їх та передає характери. Ну і романтична лінія - вона тут не одна, але кожна особлива, із певним темпераментом, властивим парі богів.

Уявіть, що існує академія для богів. Для всіх богів, яких ми зустрічали в легендах і міфах різних народів. Саме про це ця історія. Мені книга зайшла не надто. Найбільшою проблемою стала величезна кількість персонажів. У кожного є звичайне ім'я, прізвище й ще ім'я бога. Дуже довго я плуталася, хто є хто. Подій і сюжетних ліній теж багато. Подорожі в минуле, розділи, які показують минулі події, паралельні світи, різні часові лінії…У якийсь момент я навіть втомилася читати, але цікавість усе одно тримала до кінця. Тут є справді класні персонажі, які мені дуже сподобалися. Моя особиста оцінка — 5/10. Але книзі я поставлю 7/10. Чому? Бо дві додаткові зірочки отримує Іґніс Еміліуш! Я його просто обожнюю! Я пищала від тієї зустрічі. А коли його почали описувати... ааааааа! Якщо що, Іґніс — персонаж із дилогії про Гаю, і для тих, хто її читав і любить, його поява точно стане приємним бонусом.

В паперовому варіанті точно купувати не буду.