Сюжет зосереджується на зовні безтурботному відпочинку біля моря, де легкі розмови і дрібні конфлікти поступово оголюють приховану напругу між персонажами - за буденною ситуацією проступають образи, ревнощі й невисловлені претензії. Атмосфера спокійна лише на перший погляд, адже кожна репліка і пауза працює на відчуття внутрішнього дискомфорту. Персонажі поводяться природно, їхні емоції розкриваються через жести і підтекст, без прямого пояснення. Для мене п’єса цікава саме цією стриманістю - майже нічого не відбувається зовні, але напруга наростає поступово і залишає після себе відчуття тонко підміченої людської крихкості.